Ці слова вже вийшли з ужитку і не знайомі сучасним українцям.
Цікаві українські слова / фото ua.depositphotos.com
Українська мова існує понад тисячу років, і за цей час неодноразово змінювалася. Є українські слова, які мало хто знає із сучасних людей. Це природний процес – деякі вирази виходять із повсякденного вжитку, залишаючись лише у творах літератури. Ми назвали старі поняття, які забулися з часом.
Забуті стародавні українські слова
Ці вирази раніше вважалися звичними, а зараз практично не використовуються в мові. Спробуйте здогадатися, що вони означають, а потім прочитайте справжнє значення.
Братанич
Відео дня
Так називали племінника по брату, тобто сина свого брата. Цікаво, що аналогічне слово для дочки брата чи сестри – “небога” – збереглося до наших днів.
Спудей
Цим словом позначали учнів братських шкіл і релігійних навчальних закладів, а у вужчому значенні – учнів молодших класів Київської академії. Згодом “спудеями” почали називати студентів вишів.
Суціга
Таким прикметником описували хитру людину, до того ж у негативному контексті, тобто шахрая або донощика, що діє в корисливих цілях.
Герць
У прямому сенсі означає битву, козацький поєдинок. У переносному – це боротьба поглядів, світоглядів.
Шкодляк
Позначає жадібну людину, скупу на фінансову допомогу або добрі справи. Є й інші старі українські слова, що вказують на жадібність – “жила”, “жмикрут”, “скупердя”, “скупар”.
Гойний
На відміну від попереднього прикметника, “гойними” називали щедрих, безкорисливих людей. Однак слово також могли використовувати в негативному сенсі для багатіїв, які не знають міри в розкоші.
Читайте також:
11 найпоширеніших помилок в українській мові: їх варто уникати
Ці українські прізвища належали козакам і знаті: перевірте своє
14 цікавих українських слів, які збагатять вашу мову
Огуда
Означає осуд, недоброзичливе ставлення, погану репутацію. “Виражати огуду” – це засуджувати когось за аморальний вчинок.
Легейда
Давня образа, якою “нагороджували” недалеких або невмілих людей. У деяких регіонах так називали психічно хворих.
Спуза
Пояснення цього слова – попіл, гаряча пічна зола. Від нього походять такі вирази, як “спудзяник”, тобто випечений на попелі коржик, і “спудзянка” – вівця сірої породи з шерстю попелястого кольору.
Маркітний
Часто вживане українськими класиками слово має два значення. Перше – сумний, стривожений, незадоволений (“маркітно на душі”). Друге – страшний, моторошний (“маркітний звук”).
