#Війна в Україні, #Російська армія, #США
США запускають новий тиск на РФ: Трамп схвалює пакет санкцій / Фото: відкриті джерела
У Сполучених Штатах готують черговий масштабний пакет обмежень, спрямований на посилення економічного тиску на Росію. Ініціативу, яку спільно розробляють представники обох партій у Конгресі, вже підтримав президент США Дональд Трамп. Про це у своїй заяві в соцмережі X повідомив американський сенатор Ліндсі Грем.
За його словами, законопроєкт пропонує суттєво розширити президентські повноваження у сфері вторинних санкцій. Йдеться про можливість запроваджувати нові обмеження проти держав, що продовжують купувати російські енергоносії за заниженими цінами та таким чином зберігають фінансові надходження до російського бюджету, який забезпечує війну проти України.
Грем зазначив, що документ фактично дає президенту США право самостійно визначати, коли і проти кого застосовувати додаткові санкційні інструменти. Це можуть бути як нові тарифи, так і повні санкції на торговельні операції з країнами, що сприяють підтримці російського нафтового сектору. Сенатор підкреслив, що такі кроки покликані ускладнити Кремлю доступ до ресурсів, що використовуються для продовження агресії.
Політик також припустив, що нові правила дадуть Вашингтону важелі не тільки щодо Москви, а й щодо її партнерів, зокрема Ірану, який активно співпрацює з РФ у військовій і економічній сферах. На думку Грема, додаткові інструменти впливу можуть наблизити момент, коли Володимир Путін буде змушений сісти за стіл переговорів.
Сенатор нагадав, що попередні санкційні рішення проти двох найбільших російських нафтових компаній вже дали відчутний результат. Новий пакет, за його словами, може ще сильніше посилити економічну ізоляцію Росії та ускладнити для неї реалізацію великих енергетичних проєктів.
У жовтні цього року США запровадили санкції проти «Роснефти» та «Лукойлу» — ключових гравців російського нафтового ринку. Обмеження торкнулися також 36 їхніх дочірніх структур. Метою кроку було примусити Кремль піти на реальні переговори стосовно завершення війни.
Після цього низка країн ЄС, де працюють підприємства «Лукойлу», почали шукати варіанти, щоб уникнути зупинки виробництва. Болгарський уряд отримав право змінювати керівництво місцевого НПЗ компанії та навіть розглядає можливість націоналізації з подальшим продажем. У Румунії влада офіційно звернулася до США з проханням про відтермінування санкцій, щоб підприємства могли підготуватися до переходу.
Тим часом «Лукойл» оголосив форс-мажор і тимчасово припинив роботу одного зі своїх найбільших активів за кордоном — іракського родовища West Qurna-2. Паралельно компанія веде переговори з Молдовою щодо можливого продажу активів в інфраструктурі аеропорту Кишинева. Румунія, зі свого боку, прагне встановити контроль над нафтопереробним заводом Petrotel Lukoil.
На тлі обмежень у ЗМІ з’явилися припущення, що «Лукойл» веде перемовини щодо продажу частини своїх активів швейцарському трейдеру Gunvor. Компанія також звернулася до Міністерства фінансів США з проханням продовжити терміни завершення операцій після запровадження санкцій, аби уникнути різких економічних втрат.
