#Кіберспорт, #Maincast, #Максим Кріппа, #NAVI
Максим Кріппа про трансформацію українського кіберспорту
Кіберспорт в Україні пройшов довгий шлях — від локального захоплення ентузіастів на початку 2010-х до становлення як окремої галузі з інфраструктурою, гравцями та інвестиціями. Про це у розмові з Forbes Ukraine розповів Максим Кріппа — бізнесмен, власник NAVI та новообраний президент Федерації електронного спорту України (UESF). В інтерв’ю, опублікованому в межах спецпроєкту BrandVoice, він поділився баченням того, як нині розвивається кіберспортивна індустрія в країні, і які завдання стоять перед нею у найближчі роки.
За словами Кріппи, українська кіберспортивна сцена демонструє стабільне зростання — як з боку глядацької аудиторії, так і з точки зору фінансових показників. Ще у 2022 році обсяг вітчизняного ринку оцінювався в десятки мільйонів доларів, і, за його словами, цей тренд лише посилюється. Популярність змагань зростає, до трансляцій приєднуються нові глядачі, а команди привертають дедалі більше уваги як з боку медіа, так і з боку інвесторів.
Проте рушієм змін Кріппа називає не лише великі бренди чи відомі організації. Справжній імпульс, за його словами, надають саме ініціативи знизу — незалежні колективи, регіональні спільноти, фанатські рухи. Їхня активність сприяє тому, що кіберспорт більше не сприймається як розвага для вузького кола — він стає помітним явищем у культурному ландшафті країни.
Із лютого 2025 року, обіймаючи посаду президента UESF, Кріппа визначив нові вектори розвитку федерації. Її головна мета, вважає він, — не просто регулювати, а об’єднувати. Створення платформи, яка дозволить співпрацювати гравцям, освітнім установам, державним інституціям та комерційним партнерам — ось амбітне завдання, яке стоїть перед організацією.
Кіберспорт у 2025: як сьогодні функціонує індустрія
Також Максим Кріппа описує сучасний кіберспорт як складну, багатокомпонентну екосистему, в центрі якої стоять розробники ігор. Саме вони є власниками прав на свої проєкти й визначають правила, за якими функціонує уся індустрія.
Деякі компанії, зокрема Riot Games, обирають модель повного контролю — самостійно організовують турніри та керують кожним етапом змагань. Інші, як Valve, віддають перевагу відкритішому підходу: вони дозволяють зовнішнім операторам — таким як ESL, PGL або BLAST — самостійно проводити чемпіонати. Це відкриває двері для нових учасників ринку та створює додаткові бізнес-можливості.
Кріппа також наголошує на важливій ролі трансляторів у цій системі. Наприклад, студія Maincast володіє ексклюзивними правами на трансляцію змагань українською мовою. Водночас у деяких випадках стримери можуть отримати дозвіл на показ матчів навіть без повної ліцензії — якщо видавець погоджує таку можливість.
Ще один аспект, на якому акцентує Кріппа, — це відмінність між кіберспортивними командами та організаціями. Команда — це склад гравців, який може діяти самостійно або бути частиною професійного клубу. Для участі в турнірах колективи можуть пройти відкриту кваліфікацію або отримати інвайт напряму від організаторів.
Щодо планів Федерації кіберспорту України, Максим Кріппа окреслює чіткі цілі на найближчу перспективу. Насамперед він прагне підняти загальний професійний рівень українського кіберспорту. У своїх словах він не приховує вдячності колективам NAVI, B8 і Monte та іншим, які вже вписали Україну на карту світової кіберспортивної сцени. Саме завдяки їхнім досягненням світ побачив, що українські гравці здатні на рівних змагатися з грандами індустрії.
Утім, за словами Кріппи, цього замало. Країні потрібна власна, стійка екосистема, яка б системно підтримувала новачків і розвивала молоді таланти. Не спираючись виключно на зовнішні ресурси чи випадкові ініціативи.
Для цього, вважає він, потрібно створити комплексну інфраструктуру — таку, що поєднує оперативність і креативність із довготривалою стабільністю. Саме така база має стати трампліном для нових поколінь чемпіонів та гарантією сталого зростання галузі.
