Навантаження на ТЦК та СП спаде, як тільки стане можливим виконання його оффлайн-фунції через застосунок в режимі онлайн, вважають у Міністерстві оборони.
Катерина Черногоренко розповіла про заплановані зміни у роботі застосунку “Резерв+” / колаж з фото УНІАН та скріншоту
У Міноборони України прагнуть перетворити мобільний застосунок “Резерв+” на загальноукраїнський рекрутинговий центр і замінити відповідні функції ТЦК у взятті військовозобов’язаних на облік. Водночас, мова не йде про розформатування ТЦК.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу розповіли міністр оборони Рустем Умєров та його заступниця з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко.
Зокрема, вони розповіли, як у 2025 році відбуватиметься автоматичне взяття на облік.
Відео дня
“У нас є цілі. Ми чуємо суспільство. Ми чуємо людей. Ми чуємо про проблеми і відпрацьовуємо. Тобто, щоб відпрацювати на юридичному, технічному, технологічному і законодавчому рівнях, ми постійно інтегруємо процеси і цифровізуємось. У цьому плані, наша мета, якщо є можливість, перетворити “Резерв+” у такий загальноукраїнський рекрутинговий центр, щоб замінити точки-оффлайн, які зараз називаються у народі ТЦК”, – наголосив Умєров.
Міністр пояснив, що це не значить, що ТЦК погані, але в Міноборони чують про проблеми і ставлять за мету замінити їх. Відповідна робота ведеться.
Як пояснила Черногоренко, людині зараз потрібно фізично прийти, щоб стати на облік в ТЦК:
“Ми хочемо у 2025 році запустити можливість не йти в ТЦК і пред’являти свої паперові документи, які посвідчують особу, а зробити це можливим через, наприклад, верифікацію в Bank ID, через підтвердження документів Державної міграційної служби, Єдиного державного демографічного реєстру”.
Вона сказала, що наразі відбувається відповідна робота, і потрібно у законодавство вносити деякі зміни.
“Але основна ідея у тому, щоб людина могла у своєму смартфоні з будь-якого зручного місця постати на облік в державі, стати військовозобов’язаним і показати, що виконує обов’язок згідно з законом через такий онлайн-інструмент. І все це – перетворення “Резерву” в повноцінну альтернативу ТЦК”, – наголосила вона.
Водночас, зі слів Умєрова випливає, що не йдеться про розформування ТЦК. “Ми взяли принцип не нашкодити тій системі, яка є. Ми чуємо, знаємо – це виклик. Це дуже величезний біль. Зі своєї сторони, ми пропрацьовували концепт цей, щоби перетворити це в офіс з обслуговування військовослужбовців. Там декілька інших концепцій було. Ми не зупиняємося, щоби знайти рішення у цьому плані”, – сказав Умєров.
Міністр додав, що в Міноборони ставляться виважено до цього питання, юридично пропрацьовуються варіанти, і зокрема, якщо буде певне переформатування, то яким чином воно буде ефективнішим за ту структуру, яка є зараз. “Хто це буде управляти, яким чином? Як це буде обслуговуватися? Тобто, ми внутрішньо зараз це обговорюємо”, – сказав Умєров.
Як зазначила Черногоренко, навантаження на ТЦК спаде, як тільки стане можливим виконувати оффлайн-фунції через застосунок в режимі онлайн.
“ТЦК зможуть фокусуватися на силах генерації. Робити дистанційні процеси планувати, давати свої експертні висновки і т.д., а ми заберемо усі сервіси, в тому числі в онлайн”, – сказала вона.
Окремо, як нагадав начальник Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Анатолій Баргилевич, ТЦК – це не тільки призове комплектування військовослужбовців на службу. “На ТЦК лежить також багато задач соціальної підтримки”, – заявив він.
Читайте також:
Масована атака на Одесу: місто без світла, електротранспорт та школи не працюють (фото)
Чи накопичує РФ ракети для масованого удару на Новий рік: Дикий оцінив імовірність
Мобілізація в Україні – новини, які вже повідомлялися
Влітку секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко говорив, що застосунок для військовозобов’язаних “Резерв+” має недолік – військовозобов’язаним, які не пройшли військово-лікарську комісію, все одно доведеться йти в ТЦК та СП.