Середа, 20 СічняПерший регіональний
Shadow

Хто стоїть за призначенням губернатора-лузера на «Укроборонпром»

Чутки про те, що глава Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв буде звільнений з посади, точилися дуже давно. Благо приводів було повно: безініціативність, слабка виконання програми “Велике будівництво” у себе в регіоні, провал “Слуги народу” на виборах в Херсонській області, численні скандали із засобами масової інформації тощо. Звільнення відбулося, але зовсім не таке як очікувалося: тепер, не зумівши домогтися серйозних результатів, чиновник з корупційним шлейфом за спиною буде керувати “Укроборонпромом” – найважливішим державним концерном, який об’єднує 137 підприємств нашої багатостраждальної “оборонки”. “Апостроф” розповідає про нові чудеса кадрової політики в українській державі.

Підручний Каськіва і товариш підозрюваних у вбивстві Гандзюк

Один з головних корупційних скандалів в Україні пов’язаний з Агентством національних проектів, яке було створено за часів президентства Віктора Януковича. Тоді управління Агентством довірили Владиславу Каськіву, якого вже після Революції гідності звинувачували у виведенні на латвійські рахунки кіпрських компаній 255 млн гривень, а також підозрювали ще в цілому списку корупційних “фокусів”.

У той період Гусєв обіймав в Агентстві посаду директора Департаменту національних проектів і дуже важко уявити, що він міг бути не в курсі того, що відбувається. Але українська Феміда – дуже вибіркова в своєму правосудді: до Гусєва за всі ці роки не виникло жодного питання, а сам Каськів після поневірянь в Панамі повернувся на батьківщину і в 2020 році навіть став депутатом Закарпатської облради від “Опозиційної платформи – За життя”.

У вересні 2016-го журналісти “Слідство.info” опублікували розслідування, згідно з яким до розкрадання коштів Агентства національних проектів міг бути причетний колишній глава Адміністрації Януковича Сергій Льовочкін, який зараз є одним з лідерів ОПЗЖ та зумів налагодити досить тісні відносини з главою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Це дуже важливий момент, до якого ми ще повернемося нижче.

Є претензії до Гусєву і в його рідній Херсонщині. Зокрема, він чимало років був членом керівництва ГО “Земляцтво Херсонщини” разом з фігурантами справи про вбивство Катерини Гандзюк – Владиславом Мангером, Євгеном Ріщуком та Андрієм Гордєєвим. Перед призначенням Гусєва головою Херсонської області в мережі піднялася хвиля обурення, що він досі залишається в організації – і він вирішив звідти вийти. Але питання все одно залишилися. Та й схоже, що відносини між Гусєвим та Мангером – теж. У всякому разі, у вересні 2019 радника губернатора Богдана Ковальова помітили на зустрічі в Херсоні з людьми із підозрюваної у вбивстві Гандзюк трійці.

“Департамент щастя” і стриптизерки в залі ОДА

В останньому рейтингу губернаторів Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Гусєв зайняв останнє місце. Експерти відзначали його безініціативність та постійні конфлікти зі ЗМІ.

У Гусєва в Херсонській області не пішло з самого початку. Наприклад, його представлення на новій позиції супроводжувалося акцією підтримки, яка налічувала кілька десятків людей з плакатами “Вірю Гусєву” тощо. Виглядало це максимально убого та штучно.

Гусєв звичайно ж намагався відповідати “сподіванням” фанатів. Наприклад, наказав створити у себе департамент, який мав вимірювати рівень щастя жителів Херсонської області. Займатися цією безумовно важливою справою повинні були аж 11 чиновників. Керувати цим департаментом поставили симпатичну дівчину, відверті фотографії якої незабаром розійшлися по всіх ЗМІ. Нового губернатора підняли на сміх, а кілька місяців по тому департамент вирішили закрити. Так Херсонська область залишилася без щастя.

Ще однією історією, після якої ім’я Гусєва з`явилося у всіх ЗМІ, стало святкування 8 березня в залі Херсонської ОДА: чиновники запросили виконавців у відвертих нарядах, які виконували запальні танці під пісню “Смажений кабанчик”. Відео стало хітом інтернету, а губернатору знову довелося виправдовуватися: “Я був присутній на офіційній частині. Те, що я побачив вчора в інтернеті, мене неприємно вразило. Вважаю виступи в такому форматі в приміщенні ОДА неприпустимими”.

Піар-прийоми голови ОДА ввергали всіх в стан шоку. Гусєв намагався вибудувати свій особистий бренд, регулярно виходячи на публіку в футболках із гусаком. Місцева преса висміювала губернатора, а коли він вийшов з гусаком в… російській військовій формі, то за голову схопилися вже всі без винятку.

Всю свою каденцію Гусєв воював з журналістами, намагався банити неугодних. Втім, і це не допомагало: його область була серед найвідсталіших з будівництва доріг за президентською програмою “Велике будівництво”. Звісно, що на виборах в Херсонській області “Слуга народу” теж не блиснула – третє місце за кількістю мандатів в обласній раді, а кандидат в мери Херсона Юрій Кирилов виявився лише четвертим.

Відразу після виборів “Апостроф” писав про те, що відразу кілька глав ОДА скоро покинуть свої посади. Губернатор Херсонської області був в числі безумовних фаворитів на виліт. Однак нікому зі звільнених поки не вдалося так круто працевлаштуватися, як йому. У чому ж секрет непотоплюваності Гусєва?

Тінь Льовочкіна

Після призначення на посаду багато писали про те, що Гусєв нібито був призначений “за квотою” глави фракції “Слуга народу” Давида Арахамії, з яким вони були знайомі по роботі в “волонтерському десанті” при Міноборони – ця структура була запущена восени 2014 роки після агресії Росії на Донбасі. Гусєв був там одним з провідних учасників разом з тим же Арахамією, майбутнім радником Петра Порошенка Юрієм Бірюковим та волонтером Тетяною Ричковою, яка стала нардепом від БПП VIII скликання.

Сам Арахамія спростовував свою причетність призначенням губернатором Гусєва. За інформацією “Апострофа” від джерела в Офісі президента, перехід колишнього губернатора в “Укроборонпром” – справа рук зовсім іншого человева. “Гусєв – це креатура Льовочкіна. Саме він через Єрмака посприяв тому, щоб Юру “працевлаштували” в “Укроборонпром” після звільнення з посади губернатора”, – повідомили нашому виданню.

Якщо врахувати зростаючий вплив Льовочкіна на кадрову політику і міцніючі зв’язки з Андрієм Єрмаком (в тому числі й на грунті бізнес-інтересів в Києві), а також вельми ймовірну причетність Сергія Володимировича до діяльності Агентства національних проектів, де не без успіху працював Гусєв, то його перехід на одну з найважливіших посад в оборонній промисловості вже не здається таким дивним.

Інша справа, що призначення на посаду гендиректора дає йому найширші повноваження, а в найближчий рік “Укроборонпром” чекає масштабна реформа, про яку Гусєв сказав на першій же прес-конференції: за попередніми планами, з 137 підприємств, які зараз входять в концерн, залишиться близько 65. Сам концерн припинить своє існування, а замість нього створять окремі холдингові компанії.

Для підприємливої людини з таким багатим досвідом, як у Гусєва, на цій “реформаторській” ниві відкриваються найширші можливості. І є побоювання, що добром ця історія не закінчиться, а посилення впливу колишнього глави Адміністрації Януковича на ключові кадрові рішення в сфері оборонної промисловості – свідоцтво того, що Зе-команда на чолі з Єрмаком остаточно передає в управління олігархам всі стратегічні об’єкти в державі.

Хочете отримувати найважливіші новини? Підписуйтеся на наш канал в ЮтубіTelegram та Instagram.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *