Четвер, 15 КвітняПерший регіональний
Shadow

Два рецепти куті до Різдва: що вони символізують

Кутя – це традиційна обрядова різдвяна страва, яка обов’язково повинна бути на столі на ‎Святий Вечір та Різдво. ‎

Кутю за вечерею 6 січня куштують першою, попри те, що вона солодка як десерт. Часом її готують також на Василя 14 січня (або ‎звичніша для сучасників назва Старий Новий Рік) та Водохреще 19 січня.

Кутя відіграє ключову роль у вшануванні культур предків на час зимових свят, розповідає Олена Брайченко, дослідниця гастрономічної культури, засновниця науково-‎просвітницького проєкту їzhakultura.

Значення куті не зникло з часом. Навіть більше, розуміючи запит, сьогоднішні виробники та ‎продуктові крамниці до свят пропонують набори для швидкого приготування куті або ж ‎продають вже готову страву.

Кулінарні блогери та просто користувачі соцмереж також охоче діляться своїми світлинами обрядової страви, ‎пропонують свої альтернативні рецепти.

“Традиційно кутя, вариться з пшеничних, ячмінних зерен, позбавлених зовнішньої оболонки. ‎Тому невипадково в різних регіонах можна зустріти інші назви цієї обрядової страви – ‎‎”пшениці”, “дзьобавка”, – розповідає Олена Брайченко.

Кутю здобрюють медом, горішками, маком та сушеними фруктами. В залежності від регіону чи кулінарних традицій конкретної родини кутя буває густою або рідкою, заправлена солодким запашним узваром чи розсиченим медом.

Традиційна кутя з пшениці

кутя

Інгредієнти:

  • Пшениця для куті – 100 г
  • Мак – 100 г
  • Цукор – 50 г
  • Родзинки – 100 г
  • Горіхи волоські – 100 г
  • Мед – 2 ст л
--

Вимішати пшеницю, мак, горіхи, родзинки, додати мед. Можна додати декілька ложок узвару або теплої кип’яченої води, щоби кутя набула потрібної вам консистенції.

Подавати в макітрі, глиняному полумиску або будь-якій іншій глибокій тарілці.

Вишукана кутя з рису

кутя з рису

Дослідниця української їжі Олена Брайченко додає, що серед української шляхти, заможних селян та містян існувала традиція ‎варити кутю з рису.

Рис, як і родзинки, цитрини, прянощі можна було придбати на великих ‎ярмарках. Тому поширена сьогодні в Україні практика готувати рисову кутю, вже не є ‎даниною сучасності, новотвором, а кулінарною традицією, що налічує не один десяток років.

Рисову кутю варять здебільшого на Півдні та Сході, а ‎от на Київщині переважає кутя приготовлена з пшениці. ‎

--

Інгредієнти:

  • Рис довгозернистий – 100 г,
  • Мак – 30 г,
  • Ліщина – 30 г,
  • Волоський горіх – 50 г,
  • Мед – 60 г, ‎
  • Вишня сушена (або родзинки) – 30 г.
--

Залийте мак окропом і лишіть на 10-15 хвилин. Тим часом рис промийте у холодній чистій ‎воді та варіть без кришки близько 7-8 хвилин. Важливо його не переварити. Готовий ‎рис відкинути на сито. ‎

З маку злити воду та розтерти у ступці або макітрі. Ви можете використати блендер, але ‎ефект буде трохи інший.‎

Горішки кілька хвилин потримати на розпеченій сковорідці, охолодити та подрібнити ‎ножем. Мед розвести трьома столовими ложками теплої води. ‎

Відціджений рис заправити усіма інгредієнтами, перемішати та подавати до столу. ‎

Як кутю готували наші предки

Олена Брайченко зазначає, що у радянський час традиції святкування Різдва та інших релігійних свят зазнали суттєвих ‎змін і трансформацій, але не зникли. Навіть у великих містах за неможливості придбати цільне ‎облущене зерно до куті її варили з рису.

Звісно, багато хто соромився вживати слово кутя або ‎просто його уникав, але традиції вшанування померлих родичів в українському суспільстві ‎стійкіші ніж політичні катаклізми. ‎

Кутю завжди готують з додаванням підсолоджувача. Найчастіше ним слугує сита. Сита це ‎напій, юшка отримана після того, як вощину з медом заливали окропом і проціджували. ‎Пізніше, коли мед навчилися качати не пошкоджуючи вощину, розведений мед з водою все ‎одно звали ситою.

Ті хто не мали змоги підсолодити кутю медом, заправляли узваром, варом. ‎Густий узвар, зварений на основі сушених груш, яблук, слив, вишень має солодкий смак і без ‎додавання цукру. ‎

Так само, заведено заправляти кутю маком, горішками, родзинками. Мак до куті, годилось ‎розтерти у макітрі макогоном до стану пюре та утворення молочка з насіння.

Кутя займала ‎центральне місце посеред столу, зверху на полумисок з кутею клали калачі або книші.

Їх ‎знімали вже тоді, як родина збиралась до столу вечеряти. Після вечері стіл не прибирали. На ‎ньому неодмінно мала лишитись кутя, інші страви та ложки, аби душі померлих родичів могли ‎повечеряти, додає Олена Брайченко.

Згодом, ця традиція почастунку душ трансформувалась. У недалекому минулому і ‎до нині кілька ложок з кутею, окраєць хліба, водичку лишають на окремій мисочці на столі, ‎підвіконні чи іншому місці. Така тарілочка з обрядовою їжею, подекуди лишається впродовж ‎свят до Водохрещ.

Смачної куті та затишного Різдва!

 

Хочете отримувати найважливіші новини? Підписуйтеся на наш канал в ЮтубіTelegram та Instagram.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *