Субота, 26 ВересняПерший регіональний
Shadow

Мед з Херсонщини експортують до країн ЄС та США

День пасічника – професійне свято бджолярів, яке щорічно відзначається в Україні 19 серпня.

У Херсонській області офіційно зареєстровані 1554 пасіки. Найбільша серед них знаходиться в селі Таврійське Голопристанського району. Там живуть 200 бджолосімей. Її господар – Юрій Лавриненко. Бджолярством він займається вже більше 35 років. Каже, що головне для пасічника – прокинутись раніше за бджіл, аби встигнути перевірити, що у них все добре. Цього року, через погоду, меду назбирали дуже мало. Трохи врятував ситуацію соняшник, який добре цвів на сусідніх полях.

– Якщо минулого року у серпні ми вже три рази проводили медозбір, то цього року лише один раз. А у серпні бджоли вже починають готуватись до зимівлі, тому це дуже важливий місяць для пасічників. – розповів Юрій Лавриненко.

Також Юрій Лавриненко першим в області запустив виробництво крем-меду. Це мед, до якого додають фруктовий сік у сухому вигляді.
Але виробництво меду для нього – лише побічна діяльність. Основне його заняття – розведення племінних бджіл української степової породи та їх продаж. Бо саме ця порода найбільш пристосована до життя в наших посушливих умовах.

Мед, зібраний бджолами в Херсонській області, цінується за кордоном. ТОВ ГК «Содружество», яке працює в нашій області, займається виключно експортом меду до країн ЄС та США. Зараз компанія подала документи, аби наш мед продавався і на китайському ринку.

– Ми закуповуємо мед в 9 областях України. Якщо казати по цифрам, то минулого року ми закупили 2,5 тисячі тон, з яких приблизно тисячу – саме у пасічників Херсонщини. Через багате різнотрав’я наш мед дуже люблять за кордоном. Але і вимоги там жорсткіші, ніж в Україні. Аби потрапити на закордонні ринки, ми, наприклад, перевіряємо мед на наявність 15 антибіотиків. Взагалі дослідження проходять у кількох лабораторіях: лабораторії на підприємстві, лабораторії Держпродспоживслужби в області та Києві, і у Німеччині. – розповів начальник виробництва виробничого комплексу програми «Мед» Олександр Ніконов.

До замовників мед потрапляє гомогенізованим (тобто різні сорти меду змішуються в одну однорідну консистенцію) у спеціальних контейнерах. І вже потім, за кордоном, його фасують у тару.

Наразі у підприємства є багато замовлень саме на цьогорічний мед. Але його ще не закупали, бо пасічники скаржаться на погані збори.
Кожний етап виробництва меду – від пасіки до місяц реалізації – контролюється спеціалістами Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

– Усі пасіки мають бути зареєстровані, паспортизовані та раз на рік проходити ветеринарно-санітарний контроль. В Україні діє програма державного контролю залишків ветеринарних препаратів. Херсонські пасіки також беруть в них участь, відбираються зразки і відправляються до київської лабораторії на дослідження. Також ми проводимо лабораторний контроль кожної партії готової продукції, яканаправляється на експорт.
Уже два роки поспіль, завдяки профілактичній роботі з агропідприємствами, на Херсонщині не було зафіксовано випадків мору бджіл.
Ті, хто займається виробництвом, переробкою або реалізацією меду, мають бути зареєстровані в Держпродспоживслужбі як оператори ринку харчових продуктів.
Усі харчові продукти ми рекомендуємо купувати лише у зареєстрованих операторів ринку, а не на узбіччі доріг. Бо визначити в домашніх умовах чи немає у меді якихось домішок – неможливо. При купівлі звертайте увагу на консистенцію – вона має бути однорідною. Мед не повинен бути занадто рідким. І скуштуйте його – не повинно бути жодних сторонніх присмаків. – зазначає начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби у Херсонській області Віталій Боярський.

Прес-служба Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *