Херсонський обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф вважається одним з найкращих в Україні, де діє потужна телекомунікаційна система, зокрема працює центральна оперативна диспетчерська за єдиним номером «103», а он-лайн карта області демонструє роботу всіх бригад: місце перебування, історію виклику та навіть швидкість, з якою пересувається автомобіль (кожний обладнаний GPS-трекером).
Та незважаючи на такі технічні ноу-хау, виїжджати до пацієнтів скоро буде нікому. За останній рік водії звільняються та виїжджають на заробітки закордон, а нові кадри не надходять – на сьогодні існує 29 вакантних ставок водіїв.
У Херсонському обласному центрі екстреної допомоги з працюючих 390 водіїв щоденно на роботу виїжджають 86. І якщо у районах забезпеченість водіями більш-менш стабільна, то у Херсоні існує реальна проблема, оскільки зарплата, яку отримують водії не дозволяє забезпечити нормальний рівень існування у місті, каже Юрій Бовкун, головний лікар Херсонського обласного територіального центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф.
Юрій Бовкун: «90% працюючих водіїв – це люди пенсійного віку. І якщо вони завтра звільняться, то працювати буде нікому… Початковий тарифний посадовий оклад водія становить 2450 гривень. Якщо прийде людина без досвіду роботи в цій структурі, вона буде отримувати «голий» посадовий оклад. За місяць це буде мінімальна заробітна плата, яка становить по Україні 4173 грн. Якщо людина пропрацювала у цій системі 6-8 років, то отримає 80% надбавки. Ті, хто пропрацював у екстреній службі понад 10 років, отримують максимальну зарплату – 4 600 грн, на руки 3 800 грн».
Така оплата праці є принизливою для водіїв екстреної служби, наголошує Юрій Бовкун: «По нормативу потрібна одна машина на десять тисяч населення, це приблизно 30 бригад на Херсон, то поки що на виклики виїжджає 17. Зростає психологічне і фізичне навантаження як на водіїв, так і на членів бригади».
Протягом минулого року питання низької оплати праці водіїв екстреної служби порушували на рівні Прем’єр-міністра України та на засіданнях профільного комітету Верховної Ради України. Проте жодних позитивних зрушень на рівні держави не відбулося. Підтримку надали лише депутати Херсонської обласної ради, виділивши мільйон гривень з бюджету на матеріальне стимулювання працівників екстреної служби.
Юрій Бовкун: «Сума на перший погляд велика, але це дозволило зробити нам надбавку у розмірі одного посадового окладу, але щоб стимулювання відбувалося протягом року, необхідно додаткових 12 млн грн».
Ситуація з нестачею водійських кадрів у екстрених службах характерна для всіх регіонів України. Її наслідки відчувають, перш за все, хворі люди, оскільки швидка не завжди вкладається у нормативи прибуття на місце події – 10 хвилин. А для когось кожна секунда – це ризик втратити життя. Тому, якщо ситуація щодо оплати праці водіїв екстренки не зміниться на краще, українці рятуватимуться самотужки.
Елеонора Гуськова