Субота, 24 ЖовтняПерший регіональний
Shadow

На Арабатській Стрілці археологи знайшли поховання давного вождя

Поховальний комплекс датується 33-30 століттями до нашої ери.

Вціліле поховання соціально важливого представника населення скотарів, що належали до інгулецької археологічної культури вдалося знайти в Щасливцевому Генічеського району. 

Виявити його допомогло повідомлення жителя села Дмитра Борисенка, який першим помітив провалля біля одного з курганів. По тривозі тут же підняли археологів, яким вдалося розкопати на місці провалля важливий поховальний комплекс доволі великих розмірів 33-30 століття до нашої ери і який тепер посяде чільне місце в системі пам’яток Степової України доби ранньої бронзи. 

За повідомленням на офіційному сайті Щасливцевської сільради, Арабатська експедиція Інституту археології Національної академії наук України працювала тут наприкінці серпня — на початку вересня. Їй вдалося розкопати добудову до великого кургану доби ранньої бронзи неподалік від району гарячого джерела.

«Після повідомлення місцевого жителя про провалля роботи розгорнули вже на наступний день. З огляду на сусідство великого кургану доби бронзи, відразу виключили версію про скіфську приналежність катакомби. І подальші роботи це підтвердили. Стала зрозумілою вся картина поховального комплексу. Невелика кругла вхідна яма, глибиною 2 м від сучасної поверхні, в верхній частині мала діаметр 0,8 м і майже вдвічі розширювалася в середній частині. З неї до поховальної камери вів невеликий лаз. Велика підземна поховальна камера виявилася площею близько 4,5 м2 (саме її склепіння не витримало випробування часом, яке довершили важкі трактори), а в центральній її частині випростано, головою на захід, поклали чоловіка», — йдеться в повідомленні сільради.

Біля небіжчика археологи виявили чимало речей. Серед них добре наполірований кам’яний молоток з дерев’яним руків’ям. Підтверджував високий соціальний статус небіжчика також розфарбований червоною фарбою посох з круглим навершям та 7 мініатюрних стріл з та світло-жовтого прозорого кремінню. Голову та кінцівки небіжчика було пофарбовано вохрою. 

 

«Ретельне дослідження залишків черепу дозволило встановити, що голову померлого при похованні відокремили від тіла та піддали обряду мацерації. Череп шляхом виварювання чи вимочування в спеціальних розчинах позбавили м’яких тканин, а потому на ньому з суміші глини та вохри відтворили скульптурний портрет померлого. Археологічно подібні випадки зафіксовані в регіонах річки Молочної та степового Криму біля Джанкою. Тобто завдяки випадку і пильності жителя села для науки збережено важливий поховальний комплекс, який посяде чільне місце в системі пам’яток Степової України доби ранньої бронзи», — зазначено в повідомленні.

Подальші дослідження насипудобудови до кургану №4 дозволили відкрити ще чотири давніх поховання. Одне з них катакомбної культури з трьома небіжчиками. Сам курган №4 археологи вважають перспективним для подальшого дослідження. 

Адже він є найбільшим серед насипів навколо Щасливцевого і є крайнім з півдня в розтягнутому ланцюгу з п’ятьох курганів. 

Олег Батурін

Новий день 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *