Четвер, 1 ЖовтняПерший регіональний
Shadow

На Херсонщині займаються розведенням ровесників мамонтів

Антилопа сайга, маргач або сайгак – парнокопитний ссавець з підродини справжніх антилоп. У 2002 році Міжнародним союзом охорони природи цей вид був віднесений до категорії такого, що знаходиться в критичному стані.

Ці тварини – ровесники мамонтів. Але найбільше їх вид постраждав саме від діяльності людини. Їх протягом тривалого часу винищували заради рогів, бо у народній медицині деяких країн вони вважаються ледь не ліками від усіх хвороб.

Відновлювати популяції цих тварин у херсонських степах вирішила китайська компанія. Для цього 100 га землі поблизу селища Комиш Чаплинського району огородили спеціальним парканом, обладнали електропастухом, сонячними батареями та відеонаглядом.

– Компанія зареєстрована в Україні, проте власники – з Китаю. У 2019 році у розплідник ми завезли 25 перших сайгаків, яких придбали в заповіднику Асканія-Нова. Зараз тварин майже 200 голів. Вони дикі, живуть в дикій природі, харчуються степовими травами. Самих тварин розводять для відновлення популяції, продажу до інших заповідників. Також роги, черепи та шкіру померлих природною смертю тварин ми продаємо на експорт до країн Азії. Там їх використовують для виготовлення біодобавок. – розповідає менеджер проекту Олександр Ткачук.

За словами начальниці Чаплинського міжрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області Тетяни Шершнєвої, усі тварини – дикі, живуть у звичних для себе умовах. Харчуються степовою рослинністю, звідти ж отримують і воду. Утім на території розплідника для них обладнані і спеціальні поїлки.
За здоров’ям диких сайгаків слідкують фахівці Чаплинської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

– У 2018 році ми уклали договір з компанією на надання ветеринарних послуг. Ми проводимо бактеріологічні серологічні та паразитологічні дослідження. Померлих тварин ми досліджуємо на наявність інфекційних захворювань. Серологічні – це ми виключаємо бруцельоз, бо роги, черепа та шкіра загиблих тварин експортується до Китаю, де їх потім використовують в народній медицині. А від тварин до людей можуть передаватись багато хвороб. На щастя, протягом двох років інфекційних хвороб у них не зустрічалось, як і інших захворювань. – зазначає директор лабораторії Тетяна Божко.

Туристів до диких тварин не пускають, за ними можна поспостерігати хіба що крізь паркан. Але у планах компанії є розвиток і туристичного напрямку.

Прес-служба Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *