На пляжах Херсонської області холеру не виявили

Холероподібні вібріони не є збудниками холери, тому випадки захворювань, спричинені ними, не потребують проведення обмежувальних заходів, повідомляє прес-служба Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області. 

Раніше ці мікроорганізми називали водними, холероподібними вібріонами, пізніше НАГ-вібріонами (неаглютинуючими).

Непатогенним холерним вібріонам, як і холероподібним вібріонам, притаманна властивість спричиняти поодинокі захворювання на гострі кишкові інфекції при заковтуванні забрудненої вібріонами води поверхневих водойм під час купання або при використанні такої води для миття посуду, овочів, фруктів. Перебіг захворювань легкий, без ускладнень та тенденції до розповсюдження.

В Україні подібні холерні вібріони висіваються щорічно у період з травня по жовтень, особливо в липні-серпні, приблизно у 45% проб з прісноводних водойм, у 50-57% проб морської води в межах міст та акваторіях портів, у 7-17% проб морської води, відібраної далеко від населених пунктів, а також з господарсько-побутових стічних вод.

Частота позитивних знахідок зростає при підвищенні температури води. Зростаюче забруднення об’єктів довкілля сприяє розмноженню вібріофлори та поширенню захворювань, що підтверджує необхідність бактеріологічних обстежень хворих гострими кишковими захворюваннями, виявлення вібріононосіїв та збудників у навколишньому середовищі.

Вода відкритих водойм, особливо забруднена господарсько-фекальними стічними водами, може також стати фактором передачі інфекції.

В області щорічно, відповідно до наказу МОЗ України від 17.05.2001 № 188 «Про зміни обсягу досліджень на холеру», проводиться моніторинг за циркуляцією збудника холери серед хворих на гострі кишкові хвороби та в об’єктах довкілля. Бактеріологічне дослідження проб з об’єктів довкілля на наявність холерних вібріонів проводиться паралельно з дослідженням на холеру та не здійснюються з метою визначення стану бактеріологічного забруднення водойм.

Слід зазначити, що до числа бактеріологічних показників, які характеризують забруднення води відкритих водойм, зокрема каналізаційними стічними водами, відносять:

• колі-тітр – це найменший об’єм води, який припадає на одну кишкову паличку;

• колі-індекс – це абсолютна кількість кишкових паличок в 1 дм3 води;

• лактозопозитивні кишкові палички (ЛКП);

• чисельність коліфагiв.

 

Відповідно до наданої інформації 06.07.2020р. ДУ «ХОЛЦ МОЗ України» за результатами лабораторних досліджень на пляжах загального користування Херсонської області всі проби відповідають вимогам санітарних правил і норм, у тому числі за вказаними бактеріологічними показниками.

 

Щоб відпочинок біля відкритих водойм був на користь, необхідно дотримуватися кількох правил:

 

Якщо на березі водойми встановлені таблички, які вказують на те, що купатися заборонено, то порушувати це правило не можна.

Не можна купатися у водоймах, біля яких є очисні споруди, заводи, фермерські господарства.

Уникати купання у водоймах, де живе багато водоплавних птахів

Не пити та не дозволяти дитині пити воду з річки, ставка чи озера. Не заковтувати її під час купання.

Не купатися у непроточних водоймах, водоймах, у яких забруднена.

Не варто купатися відразу після сильного дощу, коли можливе потрапляння забруднюючих речовин з поверхні ґрунту.

Після купання рекомендовано приймати душ з милом.

 

Загально профілактичними заходами в попередження гострих кишкових інфекцій є санітарна культура населення та дотримання елементарних гігієнічних навичок.