Міста і містечки античної доби, скіфські поселення, навіть столиці скіфських царств. Усе це є на території Херсонської області, і може приваблювати туристів не гірше, ніж їх приваблюють морські узбережжя.
За даними соціологічного опитування, проведеного у минулому році Департаментом туризму і курортів Херсонської ОДА, близько 80% туристів, що відвідали Херсонську область з травня по вересень 2019 року, приїздили в регіон заради пляжного відпочинку. Але при цьому, м’яко кажучи, не дуже добрий стан більшості пляжів став одним з найбільш поширених приводів для негативних вражень про відпочинок на херсонських курортах.
Також, за даними цього опитування, туристи, які приїздили на узбережжя Чорного і Азовського морів, скаржилися на дуже малу кількість туристичних і екскурсійних послуг, які могли б бути доповненням до пляжного відпочинку або навіть альтернативою йому для людей, які хочуть провести час інакше.
Більше того, наявність безвізу у європейські країни і небажання людей кожного разу терпіти незручності (погані дороги, чисельні інфраструктурні недоліки) вже призводять до зменшення кількості бажаючих їхати та відпочивати на Херсонщину.
Так, за даними проведеного Генічеською райадміністрацією моніторингового обстеження за підсумками літнього курортного сезону 2019-го року, кількість туристів, які відвідали курорти району, становила 630 тис.людей, що на 16,6% (125 тис. людей) менше відповідного періоду попереднього року (755 тис.).
Покращення стану доріг і взагалі перетворення курортів Херсонщини на щось, здатне хоча б якось конкурувати з закордонними курортами, – справа не одного року. І за цей час регіон може просто втратити імідж туристичного.
Але у Херсонщини є можливість не тільки не втратити, а навіть збільшити свою туристичну привабливість. І можливість ця знаходиться… під землею.
Керівник Херсонської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олексій Макієнко каже, що у минулому туристичному сезоні археологічні цікавинки області відвідали кілька сот туристів.
“На території Херсонської області, – каже Макієнко, – науковцями зареєстровані близько п’яти тисяч об’єктів, які мають цінність і як історична спадщина, і з точки зору археологічних досліджень. Але як туристичні об’єкти можна використовувати дуже небагато з них. Зокрема це: археологічний об’єкт “Скелька” – античне городище на березі Дніпро-Бузького лиману, скіфське городище “Амадока” біля села Червоний Маяк Бериславського району, розкопки давніх поселень біля села Тягинка того ж району, “Долина курганів” у Голопристанському районі і, можливо, розкопки античних поселень біля села Щасливцево у Геніческому районі”.
Втім, як зазначив голова Херсонської обласної організації Національної спілки краєзнавців, такий невеликий на перший погляд перелік – колосальне багатство області, якщо подивитися з фахової точки зору:
“В Україні не дуже багато археологічних пам’яток, привабливих для туристів. Можна сказати, що їх поки ще взагалі лише дві: Ольвія у Миколаївській області і “Кам’яна Могила” – у Запорізькій. І кожна дуже і дуже популярна. Тому перспективи для археологічного туризму – більш, ніж сприятливі. Наприклад, у минулому році ми від Спілки краєзнавців організовували екскурсії на “Скельку”, і це стало поштовхом і для продовження там археологічних досліджень, і для відвідування пам’ятки туристами, яких привозили інші організатори”.
Як зазначив координатор проекту “Мандруємо Херсонщиною”, старший викладач кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу Херсонського державного університету Єгор Сидорович, безперечною перевагою археологічних пам’яток Херсонщини, які можна використовувати і як туристичні об’єкти, є їх географічне розташування:
“В туризмі завжди збирають людей ті місцевості, де є, так би мовити, контрастні території. У нашому випадку це – сукупність історичних і природних об’єктів. Наприклад, туристи на об’єкті “Скелька” зможуть побачити і залишки античного городища, і чудові краєвиди Дніпро-Бузького лиману. І під час відвідування “Амадоки” люди побачать і історичну пам’ятку, і дуже красиві місця”.
Також Єгор Сидорович звернув увагу на те, що туристична привабливість неможлива без атрактивності: відвідування певної місцевості справляє враження на людину лише тоді, коли це супроводжується позитивним емоційним сплеском:
“І археологічний туризм у цьому плані має чимало можливостей: людина може і послухати розповіді вчених про розкопки і знахідки, а потім взяти участь у розкопках. Звісно, взяти участь під наглядом професійних археологів і на ділянках, які визначать саме вони. Подібна практика є в Ольвії: там дослідники виділили спеціальну ділянку, куди навіть відносять знахідки, які не мають цінності для вчених: здебільшого це – залишки керамічних виробів. І те, що туристи знайдуть на цій ділянці, вони можуть забрати собі як сувенір”.
Археолог, асистент кафедри історії, археології і методики викладання ХДУ Сергій Нємцев каже, що як вчений – не дуже в захваті від археологічного туризму, але не може не зазначити, що дещо позитивне у його розвитку є:
“Територія, де проводяться археологічні дослідження, – дуже специфічна. І наявність там сторонніх людей не завжди йде на користь науковій складовій. Але разом з тим, коли до цієї території привернута увага великої кількості людей (вчені, туристи), територія перестає бути привабливою для так званих “чорних” археологів, які у гонитві за артефактами знищують нашу історичну спадщину. Тому археологічний туризм варто розвивати хоча б як засіб боротьби з “чорною” археологією”.
Розвивається на Херсонщині і такий різновид археологічного туризму як імерсивний туризм, тобто – відвідування пам’яток історії із “зануренням” у відповідну епоху.
Такий туризм розвиває проект “Міфи і бувальщини міста річкової зірки”, яким керує краєзнавець і екскурсовод Наталія Шальнова.
“Ми вже шість років організовуємо екскурсії туди, де є історичні і археологічні пам’ятки, і під час цих екскурсій люди перевдягаються у костюми різних часів і різних народів, розігрують невеличкі видовища, роблять тематичні фотосесії. Також ми частуємо туристів стравами, виготовленими за стародавніми рецептами”, – розповідає Шальнова.
За її словами, коли проект розпочинався, такі екскурсії користувалися попитом лише у херсонців, але згодом почали приїздити і люди з інших регіонів:
“Минулого року я навіть підрахувала: на наших екскурсіях побувало близько двохсот людей, які живуть за межами Херсонщини. Для невеличкого проекту, який не має значних можливостей для промоції, це – хороший результат. Сподіваємося, цього року він буде ще кращім”.
Але незабаром кількість людей, які відвідуватимуть Херсонщину заради саме археологічних цікавинок, може зрости до тисяч і навіть десятків тисяч людей, а, може, – і до більшої кількості. Бо в області, в Бериславському районі, біля села Червоний Маяк створюється історико-археологічний заповідник “Амадока”.
За словами начальника обласної інспекції по охороні пам’яток історії та культури Івана Солоницького пізньоскіфське городище, що знаходилось на території нинішнього села Червоний Маяк, було центром Нижньодніпровського пізньоскіфського царства – державного утворення, створеного на півдні України не античними греками, а місцевим населенням, яке проживало на даній території.
“Городище, у якому могло проживати до 5 тис. осіб, мало ще й передмістя. Городище було укріплене потужною оборонною стіною. Є там також могильник. Даний комплекс є єдиною цілком збереженою пам’яткою пізньоскіфської культури на території області, тому закономірно, що саме він повинен бути ретельно досліджений, музеєфікований та в подальшому перетворений на скансен (живий музей з насиченими анімаційними програмами відтворення історичного середовища). Херсонська обласна інспекція по охороні пам’яток історії та культури спільно з Інститутом археології Національної Академії наук України щорічно проводять на цьому об’єкті археологічні розкопки та готова не лише проводити екскурсії, а й надати можливість туристам взяти участь в археологічних розкопках”, – каже Іван Солоницький.
Він зазначає, що у майбутньому історико-археологічний заповідник “Амадока” може стати місцем для проведення фестивалів з історичної реконструкції, різних культурних і навіть спортивних подій:
“Зокрема цим місцем вже цікавляться ентузіасти дрон-рейсингу – змагання з перегонів дронів, під час яких камерами дронів проводяться відеозйомки: вони шукають для таких заходів великі відкриті місця з красивими краєвидами”.
Також, за словами Солоницького, майбутній історико-археологічний заповідник може стати і знімальним майданчиком для кінематографістів, особливо – для історичних фільмів:
“Це – величезна територія, яка не “засмічена” різними сучасними об’єктами”.
Іван Солоницький сподівається, що рішення про створення історико-археологічного заповідника “Амадока” буде прийнято цього року. Каже, зараз вирішуються формальні питання з Новорайською ОТГ, до складу якої входить село Червоний Маяк, і з Херсонською обласною радою: “Керівництво ОТГ позитивно ставиться до ініціативи і хоче появи на території громади класного туристичного об’єкту. Щодо обласної ради, то тут є певні складнощі, але ми їх долаємо”.
Коли минулого року підбивали підсумки туристичного сезону-2019, керівник Управління туризму і курортів Херсонської ОДА Микола Шаповал сказав із сумом:
“Ми “продаємо” море. Виходить, ринок сучасних туристичних послуг в нашій області – порожній. І розраховувати ми можемо тільки на туристів, охочих отримати недорогий пляжний відпочинок. Для інших Херсонщина поки малоцікава”.
Але у цьому році ця тенденція завдяки археологічному туризму може певним чином змінитися. Може, спочатку – не істотно. Але ж будь-яка велика подорож починається з першого кроку.
В’ячеслав Гусаков,
фото автора, а також з соцмереж та інших відкритих джерел