Секретар Чаплинської селищної ради отримала службову квартиру, яку потім здала в оренду. Але заповзятлива чиновниця на цьому не зупинилася і вирішила приватизувати службове житло.
У жовтні 2017 року в Чаплинці урочисто ввели в експлуатацію п’ятиповерховий житловий будинок, мешканцями якого стали місцеві освітяни, медики, правоохоронці, працівники місцевого самоврядування, агропромислового комплексу, учасники АТО. Навряд чи більшість з них могла б дозволити собі придбати нову квартиру, якби не державна програма «Власний дім». Майже всі новосели скористалися пільговими кредитами, які в рамках цієї програми отримали від обласного фонду підтримки індивідуального будівництва на селі.
Ще 4 квартири в якості службового житла дісталися Чаплинській селищній раді. Вони призначалися для фахівців, яких планувалося залучити до роботи на вакантних посадах у місцевій ОТГ. Як це передбачено «Програмою забезпечення працівників органів місцевого самоврядування та бюджетних установ службовим житлом», яку селищні депутати ухвалили в липні 2017 року.
І ось у травні наступного року селищна рада приймає рішення про надання двох службових квартир сім’ям фахівців. Серед щасливчиків опинилася і сім’я секретаря ради Ірини Котик. Їй дісталася однокімнатна квартира площею 41,5 кв. м.
Але зовсім незрозуміло, чим керувалися члени виконавчого комітету, коли голосували за п. 1.2 рішення №54 від 31.05.2018 року. Адже немає ніяких законних підстав для надання службової квартири пані Котик. Справа в тому, що в переліку категорій працівників, яким може бути надано службові житлові приміщення, посада секретаря місцевої ради відсутня.
І, навіть, якщо допустити, що чиновниця справді потребувала покращення житлових умов, згідно з її заявою до житлово-побутової комісії, то чому вона досі проживає в будинку своєї матері, а новеньку квартиру при цьому здає в оренду… голові Чаплинської районної державної адмінстрації Володимиру Галицькому!
Нажаль, з відкритих джерел незрозуміло, чи вказав він орендовану квартиру в якості місця фактичного проживання. Принаймні, в електронній декларації голови РДА не зазначено право користування цим об’єктом нерухомості.
А от у декларації Ірини Котик дохід, отриманий від здачі в оренду службової квартири Володимиру Галицькому, не вказаний.
До речі, «везіння» секретаря селищної ради не закінчилося – на додачу їй ще й відремонтували службову квартиру. Звісно, за кошти громади – минулого року з селищного бюджету на ремонт житла ОТГ було виділено 850 тис. грн. З яких вже близько 60% витрачено на службове помешкання Ірини Котик.
З усього вищезгаданого вимальовується не дуже красива картина. Схоже на те, що секретар Чаплинської селищної ради, користуючись службовим становищем, безкоштовно отримала квартиру вартістю 236,5 тис. грн, яку перетворила на джерело додаткового доходу. Хоча власних коштів подружжя Котик вистачило б на придбання щонайменше двох таких квартир. Адже, згідно з декларацією за 2019 рік, доходи Котиків склали понад 726 тис. грн, з яких 590151 грн – заробітна плата дружини.
Для порівняння, її сусіди не тільки частково оплатили вартість житла з власних кишень, а ще й змушені будуть протягом найближчих років виплачувати чималенькі кредити – від 166 тис. грн до 300 тис. грн.
Тим часом, Ірина Котик не гаяла часу і нещодавно подала до житлової комісії заяву про приватизацію квартири. Але згодом свої документи забрала – мабуть, зрозуміла, що в такий спосіб приватизувати службове житло не вийде.
Тому вирішила піти іншим шляхом – 6 квітня 2020 року подала до суду позовну заяву до Чаплинської селищної ради про визнання права власності на квартиру.
Цей останній крок провінційної чиновниці зайвий раз підтвердив, що перш за все дбає вона про власний добробут, який примножує за рахунок громади.
Остап Пономарчук