Четвер, 2 ЛипняПерший регіональний

У Херсоні Тетяна Висоцька презентувала власну поезію

22 року тому Тетяна Висоцька приходила до Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара як студентка, аби підготуватися до навчальних занять . Тоді, за її словами, вона навіть не могла уявити, що з часом у цих стінах її зустрічатимуть як відому українську журналістку та телеведучу – вона вже понад 15 років працює на телебаченні, але, крім того, є відомою українською поетесою. Тож сьогодні, 30 червня 2020 року, в рамках проєкту «Сомоцвіти України» Тетяна Висоцька завітала зі столиці до Херсона, аби презентувати у рідному місті власну поезію та розказати про свою історію успіху.

Народилася Тетяна Висоцька в Асканії-Нова на Херсонщині. У Херсоні закінчила 30 школу та Херсонський державний університет. До журналістики, за словами Тетяни, її «за руку» привів батько – заслужений журналіст України, голова Херсонської обласної організації Національної спілки журналістів України Валерій Долина. Починала працювати на ТРК «Скіфія» журналістом, потім вирішила підкорити столицю. За її словами, аби стати ведучою новин та телепроєктів на телеканалі СТБ, довелося багато працювати.

Тетяна Висоцька:

«Багато хто думає, що для того, аби працювати телеведучою потрібно мати привабливу зовнішність, щоб вийшла гарна картинка у новинах і все. Але це не так. Я відчула усі тонкощі роботи журналіста, коли працювала репортером на «Новому каналі» та телеканалі «СТБ». Пробігала з мікрофоном «по полях та заводах» більше п’яти років».

Як розповідає Тетяна, журналістська робота – це постійні потрясіння, тому дуже важливо мати поруч людину, на підтримку якої можна розраховувати.

Тетяна Висоцька:

«Усі труднощі можна здолати та пережити, коли є однодумець поряд, з яким ти можеш поділитися емоціями і всі твої переживання зрозуміють. У моєму випадку цією людиною є мій чоловік. Ми познайомилися на Херсонщині, а зараз працюємо разом на телеканалі «СТБ». Він – випусковий редактор для якого, як він каже, я стала «ведучою» його серця».

За плечима Тетяни Висоцької – сотні проєктів та інтерв’ю з яскравими і відомими особистостями. Але за словами журналістки, на жодну людину вона не дивиться крізь посаду, адже всі ми – звичайні люди. 

В її житті є дві знакові постаті – це поет Василь Стус і відомий український діяч Левко Лук’яненко.

Тетяна Висоцька:

«Мені пощастило записати інтерв’ю з Левком Лук’яненко. Це виявилася надзвичайно інтелігентна та грамотна людина. Я є співавторкою стрічки про Василя Стуса, в якій проходить сюжетною лінією Левко Лук’яненко, який з ним сидів у радянській дисидентській тюрмі. Дотик до цієї історії – незабутній і, мабуть, один з найвеличніших моментів, які зі мною трапилися. Під час зйомок мені пощастило тримати в руках чернетку Акту проголошення Незалежності України. Саме тоді я зрозуміла, що мені є за що подякувати професії».

Крім того, говорить Тетяна, портрет поета Василя Стуса висить у її кімнаті, як символ совісті нації та її особистої. У великій скарбничці віршів Тетяни Висоцької чимало віршів, присвячених Василю Стусу. Саме їх поетеса вперше зачитала херсонському слухачеві вголос. 

Вона активно почала писати вірші 6 років тому, коли в Україні розпочалися бойові дії. Тож низку поетичних рядків присвятила цим непростим подіям і героям, серед яких загиблий у зоні АТО режисер монтажу програми «Вікна-новини» каналу СТБ Денис Денисюк.
Її вірші непрості, преважно ліричні, пронизані чуттєвістю та глибиною. Є у колекції Тетяни Висоцької також і рими про кохання, природу, професію журналіста.

 

Поетеса зізнається, що дивовижне та казкове відчуття з’являється в неї, коли віршовані нею букви і слова оживають голосом її батька. Для неї це найбільше визнання.

 

Відома журналістка та поетеса каже, що кожного разу, повертаючись на Херсонщину, відчуває себе вдома та переживає теплі почуття.

Тетяна Висоцька:

«Приїжджаю на Херсонщину, на жаль, не так часто, як хотілося. Але мене завжди тут чекають батьки, які мене постійно підтримують. З радістю їду на Арабатську Стрілку, адже недалеко від цього району я народилася. Це моє особливе місце в серці, яке вже нікуди не дінеться. Херсонщина – це моє, це рідне».

Відмітимо, що творча зустріч проходила під дивовижні звуки скрипки та яскравий баритон народного артиста України Харіса Ширінского.

Катерина Чобітько

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *