Четвер, 3 ГрудняПерший регіональний
Shadow

Забруднені води Інгульця можуть бути страшнішими за коронавірус і спричиняти онкохвороби

Світ лихоманить від пандемії коронавірусу. Науковці всього світу вишукують вакцину та інші засоби боротьби проти хвороби, яка за кількістю летальних випадків вже перевищила пандемію свиного грипу в 2009-2010 роках.  За порадами фахівців, найдієвішим способом захистити себе та своїх рідних від коронавірусу є «сидіти вдома» під час карантину. І якщо ви обмежите усі зайві контакти, носитимете маску та частіше митимете руки з милом, вашому здоров’ю нічого не загрожуватиме. На жаль, ці заходи безпеки безсилі перед іншими важкими захворюваннями сучасності, серед яких  є рак (онкологія на другому місці після серцево-судинних захворювань).

За даними ВООЗ, в 2018 році від різних онконедуг померли 9,6 млн людей. Прогнозується, що смертність від раку в світі  буде продовжувати зростати і в 2030 році кількість випадків смерті  перевищить 13,1 мільйона.  

Рак може уразити будь-кого. На нього хворіють громадяни різного віку з різних країн і усіх соціально-економічних груп – літні люди, чоловіки та жінки в розквіті сил, діти. А яка ж ситуація на Херсонщині? За офіційним даними ми звернулися до головного лікаря Херсонського обласного онкологічного диспансеру Ірини Сокур.

Ірина Сокур:«На жаль, мусимо констатувати, що в нашому регіоні кількість хворих, в яких виявляють злоякісні новоутворення із року в рік збільшується. Зараз на обліку перебуває понад 30 тис.пацієнтів, а це 3% від загальної кількості населення. Починаючи з 2012 року, смертність від раку на Херсонщині вище середнього показника в Україні. Щодня від цієї недуги в області вмирає 5 чоловік, а двоє з них – це жителі Херсона».

Рак не виникає за один день – це багатоетапний процес, який відбувається під дією різних генетичних і зовнішніх факторів, серед яких і хімічні канцерогени – це азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини, миш’як та інші забруднювачі харчових продуктів і питної води.

Саме на забруднювачах харчових продуктів і питної води нам би хотілося зупинитися більш детально, оскільки нашій редакції стало відомо, що у р. Інгулець систематично протягом багатьох років скидаються високомінералізовані води з Криворізького басейну.

Хто забруднює річку?

Основним постачальником шахтних вод є залізорудні підприємства Кривого Рогу. Як це відбувається. Гірничо-збагачувальні роботи потребують багато води, яка під час технологічного процесу вбирає у себе велику кількість солей важких металів. Ця вода збирається у шахтних відстійниках, та коли вони переповнюються, високомінералізована вода скидається в Інгулець.

Все це призводить до того, що природна відновлювальна функція річки Інгулець вичерпана, і вона з природнього об’єкту перетворилася в господарський!

Щоб хоч якось екологічно оздоровити р.Інгулець перед початком поливного сезону, річку промивають водами Дніпра через Карачунівське водосховище. Щорічний обсяг подачі дніпровської води становить біля 120 млн м3. Хоча фахівці стверджують, для того, щоб якість води Інгульця більш-менш відповідала нормативним значенням, об’єм чистих вод має бути близько 200 млн м3.

На недостатній обсяг подачі дніпровської води вказують дані державного моніторингу – перевищення вмісту хлоридів фіксувалися протягом половини травня та майже щодня протягом червня-грудня 2019 року. У поточному році до початку промивання русла р. Інгулець по водомірному посту Андріївка у Дніпропетровській області вміст хлоридів у річці складав 3440 мг/л, при нормі 350 мг/л.

На території Херсонської області спостереження за якісним станом р.Інгулець під час промивання русла та екологічного оздоровлення зазначеної річки проводяться Державною екологічною інспекцією в Херсонській області. Як правило, дослідження проб води річки Інгулець здійснюється в двох точках спостережень, а саме: в смт Велика Олександрівка (верхняя течія) та в с.Дар’ївка (нижняя течія).

Так, в січні 2020 року у відібраних пробах води встановлено перевищення по: сухому залишку в 4,3 рази (4340,00 мг/дм3) та 3,9 разів (3979,0 мг/дм3) відповідно, хлоридам –  в 4,4 рази (1542,21 мг/дм3) та 3,98 разів (1391,53 мг/дм3) відповідно, сульфатам –  в 1,81 рази (906,12 мг/дм3) та 1,8 рази (901,18 мг/дм3) відповідно, хімічному споживанню кисню (ХСК) –  в 1,57 рази (47,03 мг О/дм3) та 1,5 разів (45,54 мг О/дм3) відповідно.

«Отруєною» водою Інгульця зрошують поля

Незважаючи на те, що води Інгульця відносяться до ІІ класу та оцінюються як обмежено придатні для зрошення, інгулецьку воду використовують для поливу не лише в Кіровоградській, Дніпропетровській та Миколаївській областях, а й і в Херсонській також. Річка Інгулець впадає у Дніпро приблизно в 20 км  вище  Херсона, перетинаючи при цьому три райони області: Високопільський, Великоолександрівський, Білозерський, та два райони обласного центру: Дніпровський та Корабельний.

Підвищений вміст сульфатів, хлоридів, нітратів у підземних водах на території населених пунктів, по яких проходить р. Інгулець, не дає можливості використовувати підземну воду як питну. На сьогодні лише у Великоолександрівському районі Херсонської області, по території якого проходить р. Інгулець, жителі 13 населених пунктів користуються привізною водою. Зменшилася також рибопродуктивність.

Рівень онкозахворюваності в районах, які отримують воду з р.Інгулець

А тепер давайте поцікавимося рівнем онкозахворюваності в районах, землі яких зрошуються інгулецькою водою.

«За 20 років онкологічна захворюваність на Херсонщині має тенденцію до збільшення, зокрема вона зросла у Великоолександрівському районі на 8%, у Білозерському – на 12,6%, у Корабельному – на 43%, у Дніпровському – на 62%,» – повідомила нам головна лікарка Херсонського обласного онкодиспансеру Ірина Сокур.

Чи є причиною онкохвороби отруєна вода р. Інгулець ми не можемо прямо стверджувати, але і виключати теж не варто.

Чи можливо вирішити екологічну проблему?

Порятунок р. Інгулець потребує заходів природоохоронного спрямування, а саме: розчистки русла річки, що дасть змогу повернути її природну дренуючу функцію та відновити якісні показники, кажуть екологи.

Але робити це за кошти Херсонського обласного бюджету немає можливості, оскільки  скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець на території нашої області не здійснюється, а екологічний податок сплачується за місцем забруднення.

Наразі Херсонська облдержадміністрація пропонує внести зміни до законодавчих актів щодо сплати платежів за забруднення навколишнього природного середовища (скиди високомінералізованих зворотних вод) за місцем фактичного забруднення.

За словами Ігоря Брагінця, голови  Відокремленого підрозділу «Херсонської обласної організації Громадської спілки «Аграрний союз України», голови громадської ради при Держводагентстві, голови басейнової ради нижнього Дніпра, Держводагентство та підпорядковані йому організації постійно порушують питання вирішення екологічної проблеми навколо Інгульця на всіх рівнях – на засіданнях комісій у Кривому Розі, Дніпрі та Києві, та ініціюють повністю припинити скидання шахтних вод в річку, або впровадити систему очищення шахтних вод замкненого циклу на підприємствах Кривбасу.

Позиція басейнової ради нижнього Дніпра при БУВР нижнього Дніпра така, що екологічні втрати при провадженні господарської діяльності не повинні перевищувати економічну вигоду, тому гірничорудні підприємства повинні переглянути свої підходи до управління шахтними водами та зменшення рівня їх мінералізації.

Крім того, діяльність гірничорудних підприємств ставить під загрозу виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань щодо досягнення «доброго» стану вод відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони.

У 2019 році Регламент промивання русла та екологічного оздоровлення р.Інгулець, затверджений Держводагентством, передбачав збільшення тривалості подачі дніпровської води та незначне збільшення її об’єму із 180 млн м3 до 196 млн м3 (з них: 15 млнм3 – за рахунок коштів державного бюджету, решта – за рахунок гірничорудних підприємств). Проте, гірничорудні підприємства не виконали фінансові вимоги за новим Регламентом.

Таким чином, узяті Україною міжнародні зобов’язання та невиконання гірничорудними підприємствами регламенту у 2019 році ставлять під сумнів подальшу співпрацю з останніми, зокрема, щодо доцільності надання дозволу на скидання із ставка-накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець.

Як зазначив Ігор Брагінець,  виникають сумніви щодо правомірності діяльності ДП «Кривбасшахтозакриття» в частині накопичення шахтних вод у ставку-накопичувачу, який є об’єктом незавершеного будівництва, і не може бути прийнятий в експлуатацію. Попри це, ДП «Кривбасшахтозакриття», усвідомлюючи неготовність об’єкта, укладає із гірничорудними підприємствами договори на прийом та акумуляцію шахтної води у ставку-накопичувачу, чим створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації. Разом з цим, відповідальність за розв’язання проблеми, створеної суб’єктами господарювання, намагаються перекласти на Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади.

«З метою недопущення подальшого погіршення якості води в р. Інгулець і, як наслідок, виникнення соціальної напруги, першочерговим кроком має бути забезпечення виконання у 2020 році гірничорудними підприємствами Кривбасу в повному обсязі Регламенту промивання русла та екологічного оздоровлення р. Інгулець саме у частині фінансування витрат на електроенергію для перекачки 190 млн м3 дніпровської води, які необхідні для здійснення промивання русла річки та досягнення нормативних показників якості води. Другим варіантом, довгостроковим, але більш дієвим, є пошук та розробка нової альтернативної схеми управління шахтними водами. Проте необхідно відзначити, що реалізація вказаного заходу потребуватиме значних фінансових вкладень,» – зазначив Ігор Брагінець.

Післямова

Херсонщина – екологічно чиста область. Такі дорожні знаки встановлені вздовж автошляхів у регіоні. Проте, як бачите, гарний слоган не має нічого спільного з існуючою реальністю – херсонські поля продовжують зрошуватися неякісною водою річки Інгулець, а ми – споживати с/г продукцію, що вирощена «отруєною» водою на «отруєній» землі!

Елеонора Гуськова

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *