Субота, 22 СічняПерший регіональний
Shadow

Чим завершився тиждень перемовин Заходу з Росією

ОБСЄ

“Вкрай поляризована безпекова ситуація”, ескалація, яка “викликає серйозне занепокоєння”, і “найбільший за останні 30 років” ризик війни в Європі.

Це – найпоказовіші заяви із засідання постійної ради ОБСЄ у Відні. Ця зустріч завершила непростий тиждень перемовин, присвячених Росії, її армії на кордоні з Україною та вимогам Москви до НАТО не розширюватися на схід.

У ній взяли участь усі 57 країн-членів ОБСЄ на рівні послів. І вперше на переговорах про Україну був присутній її представник.

Головував на зустрічі міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау.

“Неминуче погіршення ситуації”

На підсумковій пресконференції Рау визнав, що про прорив говорити важко, а на самому початку зустрічі озвучив грізний прогноз: Європейський регіон перебуває ближче до війни, ніж будь-коли за останні 30 років.

Генеральна секретарка ОБСЄ Гельґа Шмід підсумувала ситуацію так:

“Зараз ми стикнулися з дуже непередбачуваною поляризованою безпековою ситуацією та напругою, яка зростає в Європі, а взаємна безпека – на дуже низькому рівні”.

Представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич у виступі у Відні застеріг про загрозу “неминучого погіршення ситуації з безпекою” під час спроби “замотати змістовний переговорний процес щодо гарантій безпеки”.

Він застеріг, що якщо Москва не почує відповіді на свої пропозиції “в розумні терміни”, то змушена буде “вжити всіх необхідних заходів для забезпечення стратегічного балансу”.

Своєю чергою делегація ЄС в ході засідання закликала Росію зменшити напругу на кордоні з Україною:

“Разом з нашими трансатлантичними партнерами і партнерами-однодумцями ЄС неодноразово підкреслював, що будь-яка подальша агресія проти України матиме серйозні наслідки і високу економічну ціну для Росії”.

З боку України засідання назвали результативним.

“Засідання Постійної ради ОБСЄ засвідчило, що наша робота дала результат – в ОБСЄ пролунала консолідована міжнародна підтримка України в умовах військового тиску та неправомірних ультиматумів з боку РФ”, – заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

На його думку, цей “тиждень великої дипломаті” минув для Росії невдало.

Почався тиждень із американо-російської зустрічі у Женеві, потім у Брюсселі відбулася рада Росія-НАТО.

Із підсумкових заяв після усіх трьох зустрічей стало зрозуміло – досягти суттєвого прогресу перемовникам не вдалося.

Ситуація навколо України загострилась восени 2021 року, коли Захід заговорив про можливий повномасштабний наступ військ Росії на Україну.

Ця тема раніше стала темою двох розмов президентів США та Росії наприкінці року.

Про що говорили з Росією НАТО та США

Перша в цьому раунді перемовин зустріч відбулася в Женеві у понеділок, 10 січня. У ній взяли участь представники США та Росії.

Переговори тривали майже вісім годин і проходили за зачиненими дверима.

Основний їхній підсумок можна передати заявою заступника голови російського МЗС Сергія Рябкова: головні питання залишаються у підвішеному стані, Москва не побачила у Вашингтона розуміння “імперативності їх вирішення в ключі, що влаштовує нас”.

Водночас Рябков повторив те, що російські представники говорили й раніше: нападати на Україну Москва не планує.

З боку США також пролунали досить не нові заяви: Вашингтон не дозволить закрити двері в НАТО для будь-якої країни. Про це сказала очільниця американської делегації Венді Шерман.

Наступного дня цю ж позицію повторив і очільник НАТО Єнс Столтенберг. Друга зустріч відбулась у середу, 12 січня, в Брюсселі. Це було засідання ради Росія-НАТО, яке провели вперше з 2019 року.

Власне те, що НАТО і Росія почали розмовляти напряму й домовились далі продовжувати переговори, і стало одним з головних підсумків зустрічі.

За підсумками Венді Шерман зробила хоч і не нові, але досить прямолінійні заяви: якщо Росія вторгнеться в Україну, то Захід відреагує жорстко, і ця відповідь буде набагато рішучішою, ніж у 2014 році.

Жодного відкату безпекової ситуації в Європі до 1997 року, як хоче Росія, не може бути, додала вона.

Росія ж у свою чергу заявила про “велику кількість розходжень із фундаментальних питань”.

За підсумками переговорів російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що НАТО й Вашингтон пообіцяли письмово відповісти на пропозиції Москви про гарантії безпеки. Саме після цієї відповіді Росія вирішить, як діяти далі, каже він.

“Нам обіцяна письмова реакція, ми її дочекаємося, потім визначатимемо свої подальші кроки”, – заявив Лавров у програмі на російському телебаченні.

розширення НАТО

Поки що ж із зустрічей у Женеві, Брюсселі та Відні зрозуміло, що Росія не отримає того, чого намагалася досягти формально. А саме – юридичних гарантій, в яких би була прописана відмова приймати Україну в НАТО.

Втім, фактична мета Росія могла бути зовсім іншою. Наприклад, повернути питання членства України в НАТО у великий міжнародний порядок денний і ще раз голосно заявити про свої “червоні лінії”.

І цього результату, безумовно, Москва досягла.

BBC NEWS УКРАЇНА 

Хочете отримувати найважливіші новини? Підписуйтеся на наш канал в ЮтубіTelegram та Instagram.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *