Вівторок, 20 КвітняПерший регіональний
Shadow

1 березня – Грузія та Кіпр відкрились для українців, а пенсії зросли

З 1 березня пенсіонерам нарахують більші пенсії, охочі зможуть записатися у чергу на щеплення від коронавірусу, а для тих, хто скучив за подорожами, відкриються нові напрямки.

Вакцинація – з чергою і без

З 1 березня українці можуть записатися на вакцинацію від коронавірусу.

Як повідомили у міністерстві охорони здоров’я, це можна зробити через “Дію” або ж контакт-центр МОЗ з питань COVID-19.

У Мінцифрі, яке розробила технічну частину надання послуги, повідомили, що “українцям, які будуть в електронній черзі, запропонують записатись до пункту щеплення, обравши конкретну дату та час візиту”.

“Кожен охочий з 1 березня матиме змогу потрапити до цього списку і зробити це можна буде на порталі “Дія”, застосунку “Дія” і за допомогою контактного центру”, – пояснив заступник міністра охорони здоров’я Ярослав Кучер.

Записатися у чергу за щепленням можна усім від 18 до 59 років.

Але першочергова безкоштовна вакцинація відбуватиметься в такому порядку :

  • медпрацівники лікарень, які працюють із хворими на COVID-19, мешканці закладів для людей похилого віку, військовослужбовці у зоні проведення ООС;
  • медпрацівники, люди похилого віку, яким за 80 років, та соціальні працівники;
  • люди похилого віку від 65 років, працівники критично важливих структур, державної безпеки, освітяни;
  • люди похилого віку від 60 років, люди з хронічними захворюваннями, особи, які працюють та відбувають покарання в місцях обмеження волі.
вакцинація

Ті, хто молодший за 59 років і не входить до інших згаданих категорій, можуть бути вакциновані після того, як усі, хто бажає вакцинуватися з перших чотирьох груп, зроблять щеплення.

“Коли, згідно з дорожньою картою з вакцинації, настане відповідний етап, громадянам, які будуть в електронній черзі, запропонують записатися до пункту щеплення, обравши відповідний найближчий пункт, дату та час візиту”, – повідомив заступник міністра охорони здоров’я.

За планом МОЗ, черга щеплення для людей, які не входять в жодну із пріоритетних категорій, має прийти не раніше осені 2021.

Проте є й припущення про те, що всі охочі зможуть вакцинуватися вже влітку. Урядові джерела кажуть, що наразі охочих вакцинуватися так мало, що черга буде рухатися швидше, ніж очікували.

Якщо попит на щеплення буде суттєво меншим за кількість закуплених державою вакцин, то, можливо, вакцини продаватимуть за собівартістю приватним клінікам. Таким чином планують заохотити до щеплення українців, які захочуть летіти в країни, де вимагатимуть довідку про вакцинацію.

Не лише Занзібар

Виглядає, що з березня для туристів з України можуть з’явитися нові напрямки й відкриються популярні раніше в українців Грузія та Кіпр.

З 1 березня можна буде відвідати Грузію, але лише за умови подорожі літаком та за наявності негативного ПЛР тесту на коронавірус, проведеного впродовж 72 годин до вильоту.

На третій день перебування в Грузії треба буде зробити повторний тест – своїм коштом.

Як повідомили ВВС News Україна у ДПСУ, у докоронавірусному 2019 році Грузію відвідали 155 тисяч українців (якщо рахувати пряме сполучення).

Крім українців, з 1 березня до Грузії можуть летіти громадяни Вірменії, Азербайджану, Казахстану, Росії та Білорусі.

Сухопутні кордони Грузії, як і раніше, залишаються закритими для іноземців.

З 1 лютого до Грузії можуть в’їжджати іноземні туристи, які пройшли повну вакцинацію від COVID-19 будь-якою вакциною.

Спрощений режим діє також для громадян ЄС, Туреччини, Ізраїлю, Швейцарії, Норвегії, США, Великої Британії, Саудівської Аравії, Катару, ОАЕ та Бахрейну.

 

Кіпр

Пом’якшити правила в’їзду з 1 березня планує у Кіпр. За словами заступника міністра туризму Кіпру Савваса Пердіоса, усі 56 країн, з якими Кіпр мав раніше авіаційне сполучення, будуть розподілені на групи відповідно до пандемічної ситуації.

Пасажири, які прибуватимуть із країн зеленої групи, не здаватимуть по прильоту тест на COVID-19.

Пасажири рейсів з помаранчевої групи повинні будуть до посадки у літак надати негативний тест на коронавірус.

А туристи із країн червоної групи здаватимуть аналіз двічі: перед посадкою у літак і після приземлення.

Нині Кіпр підтримує авіасполучення лише з Грецією, Великою Британією, Росією, Ліваном, Єгиптом та країнами Перської затоки.

У 2019 році, за даними ДПСУ, Кіпр – за прямим сполученням – відвідали близько 100 тисяч українців.

2px presentational grey line

З 1 березня для українців відкриваються і нові безвізові напрямки. Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулуба.

“Ми розширюємо свободу подорожей для українців попри всі обставини. 1 березня стартують 2 безвізи:

1. Гренада

2. Заморські території Нідерландів Аруба та Кюрасао, карибські острови Бонайре, Сінт-Естатіус і Саба

+ відкривається Грузія”, – написав урядовець у Twitter.

 

Утім, через пандемію коронавірусу скористатися новими безвізами українські туристи поки не зможуть, адже там діють ті самі обмеження, що й у більшості країн, – для поїздки потрібна вагома причина, попередня реєстрація, негативні тести та самоізоляція.

Пенсіонерам додадуть близько 300 грн

Можливість подорожувати навряд чи є пріоритетом для більшості українських пенсіонерів, але у березні їм трохи підвищать пенсії.
 

З 1 березня відбудеться індексація пенсій.

Загальні пенсії, обчислені залежно від зарплати та стажу, будуть підвищені на 11%. Цей відсоток, своєю чергою, залежить від інфляції та зростання середньої зарплатні в Україні за минулий рік.

В середньому пенсії зростуть на 308 грн. Мінімальний розмір підвищення – 100 грн.

В уряді підрахували, що підвищені виплати отримають 8 мільйонів пенсіонерів.

Крім того, пенсіонерам із великим стажем (30 років для жінок та 35 років для чоловіків) мінімальну пенсійну виплату підвищать до 2200 грн.

Далі у квітні має відбутися автоматичний перерахунок пенсій для пенсіонерів, які працюють.

Потім пенсії мають також трохи зрости у липні та грудні цього року.

А що з цінами на газ?

Згідно із урядовою постановою, діятиме обмеження ціни на газ для населення на рівні 6,99 грн за куб. Раніше в уряді припускали, що після цього знов повернуться до ринкових цін на газ для побутових споживачів, запроваджених влітку 2020 року. Проте буде розроблено механізм, за яким постачальники газу пропонуватимуть споживачам “річні пакети”.

Як розповів в інтерв’ю ВВС News Україна радник голови Офісу президента Тимофій Милованов, багато чого залежатиме від того, хто керуватиме міністерством енергетики.

“Опалювальний сезон закінчується. Політична сенситивність чи чутливість цього питання знизиться. Але що буде в новому році, в новому сезоні? Тут потрібне бачення.

Для бачення, як мінімум, потрібен міністр енергетики… Міністр має представити своє бачення, воно має бути реалістичним з політичної і економічної точки зору. Бо інакше через рік ми будемо мати ту саму проблему з платіжкою”, – заявив пан Милованов, додавши, що тема цін на газ для населення є однією з проблем переговорів Києва з МВФ.

Водночас “Нафтогаз” повідомив, що знизив ціну на газ для виробників тепла, які все ще отримують паливо за регульованою ціною, – до 6,861 грн за куб (без ПДВ та транспортування).

“Це майже на 7% нижче, ніж у січні”, – повідомили в “Нафтогазі”, на який покладені спеціальні обов’язки з постачання газу тепловикам.

Це означає, що цифри у платіжках за опалення та гарячу воду за лютий, які українці отримають в березні, мають бути трохи меншими.

Літній час – востаннє?

годинники

За планом, 28 березня – в ніч проти останньої неділі березня – в Україні має відбутися перехід на літній час. Офіційно перехід часу в Україні відбудеться о 03:00. Як завжди, на механічних годинниках треба підкрутити стрілки на годину вперед.

Проте у лютому комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендував ухвалити за основу законопроєкт, який може це змінити. Його автор – перший віцеспікер Руслан Стефанчук.

Свою законодавчу ініціативу він пояснив тим, що “перехід на літній чи зимовий час негативно впливає на біоритми людини”.

Віцеспікер також розповів, що відправив листи до Національної академії наук та провідних медичних університетів України.

“Абсолютно всі, без винятку, висловили підтримку ідеї скасування сезонного переведення годинника, оскільки це негативно впливає на біоритми людини та, відповідно, на здоров’я людини”, – запевняє Руслан Стефанчук.

Він також твердить, що “економічна доцільність переведення стрілок годинників не доведена”, хоч свого часу перехід на літній та зимовий час пояснювалися саме економічною доцільністю, – робочий день взимку мав починатися пізніше, ніж влітку, для економії електроенергії та інших ресурсів.

 

В 2011 році Верховна Рада вже скасовувала перехід на зимовий час в Україні. Та невдовзі те рішення скасували через хвилю обурення з боку експертів та громадян.

Через рік пролунала пропозиція залишити в Україні лише “зимовий” час, а на “літній” вирішили перейти востаннє, щоб не створювати більшої різниці в годинах для гостей чемпіонату Євро-2012 з європейських країн.

Втім, чемпіонат закінчився, а 28 жовтня 2012 року українці знову перевели годинники на годину назад.

Досвід зі збереженням єдиного часу впродовж всього року має Росія. Влітку 2011 року тодішній російський президент Дмитро Медведєв підписав закон про скасування переходів. Тож переведення годинників 27 березня 2011 року стало останнім часовим переходом в Росії.

Проте Руслан Стефанчук вважає, що скасування переходів на літній чи зимовий час наблизить Україну до Європи.

“У вересні 2018 року тодішній президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер висловив переконання, що переведення стрілок годинників скасують уже незабаром. А 26 березня 2019 року Європейський парламент підтримав ідею припинити сезонне переведення годинника з 2021 року, – нагадує віцеспікер. – За результатами онлайн-голосування, 84 % жителів ЄС підтримують скасування переходу на літній та зимовий час. Тож викладений у законі підхід відповідає і світовій практиці”.

Проте ЄС поки що не схвалив остаточно такий крок.

BBC NEWS УКРАЇНА

Хочете отримувати найважливіші новини? Підписуйтеся на наш канал в ЮтубіTelegram та Instagram

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *