Середа, 25 ЛистопадаПерший регіональний
Shadow

Бюджет 2021 пройшов перше читання в Раді. Що з ним не так

Верховна Рада схвалила проєкт бюджету у першому читанні. За відповідну постанову проголосували 275 депутатів, повідомляє BBC NEWS УКРАЇНА.

До першого читання депутати внесли в проєкт майже 2,5 тисячі пропозицій і правок.

Як повідомив заступник голови парламентського комітету з питань бюджету Олександр Трухін під час розгляду законопроєкту у Верховній Раді, щоб врахувати усі пропозиції депутатів, необхідно близько 1,5 трильйона гривень, тобто фактично – ще один бюджет.

Врешті, комітет обмежився значно скромнішою сумою і запропонував збільшити доходи бюджету на 20,2 млрд грн, а також перерозподілити видатки.

Серед найбільших джерел збільшення доходів – Національний банк, який має перерахувати до бюджету у 2021 році не 33 мдрд грн, як передбачалося раніше, а 45 млрд грн.

Планується також отримати більші надходження від оподаткування. Зокрема, від податку на прибуток підприємств має надійти на 1 млрд грн більше, від ввізного мита – на 2,4 млрд грн більше.

Крім того, державні підприємства повинні будуть відраховувати в бюджет не 30%, а 90% свого чистого прибутку.

Тепер працювати над кошторисом на наступний рік і переглядати видаткові статті до другого читання знову буде уряд. Він має на це два тижні.

Проте поки що аналіз проєкту бюджету на наступний рік швидше показав нереалістичність багатьох джерел доходів або їх завищення. Є й питання до низки бюджетних видатків.

Проблемні доходи

Міністр фінансів Сергій Марченко запевняє, що проєкт бюджету передбачає достатньо коштів для “фінансування першочергових потреб”.

Проте після того, як у вересні уряд представив свій варіант бюджету на 2021 рік, багато хто з експертів вказував на його нереалістичність.

У документах, які подані до першого читання, також є застереження про те, що головні показники, на яких розрахований бюджет, можуть бути надто оптимістичними, особливо, з огляду на другу хвилю коронавірусу.

Поширення коронавірусу зовсім не сприятиме відновленню економіки, на якому розрахований проєкт бюджету на 2021
Поширення коронавірусу зовсім не сприятиме відновленню економіки, що закладено в проєкті бюджету-2021
 

Зокрема, у Рахунковій палаті наголошують на таких небезпеках:

  • Надто оптимістичний прогноз зростання економіки. Там пропонують врахувати цьогорічне зменшення капітальних інвестицій, відтік прямих іноземних інвестицій та фактичне зменшення кредитування,
  • Можливе зменшення частки експорту у ВВП у 2021 році та зростання імпорту. Якщо при цьому підвищувати мінімальну зарплатню, як хоче президент та уряд, то збільшені зарплати можуть “фактично стимулювати розвиток економік інших країн”.
  • Надто оптимістичний прогноз щодо інфляції. Якщо вона буде більшою, ніж прогнозує уряд, “є ризики невиконання окремих податків державного бюджету, частка яких у загальному обсязі доходів становить 45%”.

“Уряд прогнозує зростання економіки на 4,6%. Це надто оптимістично, – заявив у парламенті голова Рахункової палати Валерій Пацкан. – Враховуючи ситуацію, що склалася, є ризики, що такого зростання не буде досягнуто”.

Про те, що головні макропоказники проєкту бюджету є надто оптимістичними, вважають і у Нацбанку. А відтак, є й ризики недоотримання доходів – до 65 млрд грн. Через це НБУ взагалі радить переглянути дохідну та видаткову частини державного бюджету “з урахуванням більш консервативного макроекономічного прогнозу”.

Крім того, доходи, які депутати хочуть збільшити, враховують і ще непроголосовані, але вже запропоновані урядом податкові зміни: підвищення акцизів, рентної плати, екологічного податку. Ці зміни подані у двох “супровідних” законопроєктах про зміни до Бюджетного і Податкового кодексів.

Таким чином, український уряд та парламент знову повернулися до практики, коли разом із ухваленням бюджету змінюється і податкова система країни, що порушує принцип стабільності податкового законодавства, за яким будь-які зміни податків не можуть відбуватися пізніше, ніж за пів року до початку нового бюджетного періоду.

Ініціатори легалізації грального бізнесу казали, що це принесе мільярди до бюджету
Ініціатори легалізації грального бізнесу казали, що це принесе мільярди до бюджету
 

До другого читання до спецфонду мають бути зараховані надходження від легалізованих у цьому році азартних ігор і розподілені на “реалізацію заходів у сфері спорту, культури, медицини, освіти і науки за відповідними бюджетними програмами”.

Окремі зауваження є і до величезного дефіциту бюджету у 6% ВВП, – це удвічі більше, ніж передбачено у Бюджетному кодексі. При такому дефіциті другий рік поспіль порушуватиметься Бюджетний кодекс, який вимагає, щоб бюджетний дефіцит не перевищував 3%. Крім того, переважно він покриватиметься запозиченнями, а це означає зростання боргового тиску у наступні роки.

З іншого боку, як застерігає Рахункова палата, “суттєвими є ризики недоотримання на прийнятних умовах у визначених обсягах державних запозичень у разі погіршення ситуації на міжнародних ринках капіталу, неотримання коштів МВФ і зменшення попиту на ОВДП”. Наразі за цей рік Україна отримала менше третини з того, що сподівалася отримати від міжнародних кредиторів.

Якщо це повториться і наступного року, доведеться скорочувати бюджетні видатки – попереджають у Рахунковій палаті.

Питання викликають і плани отримати від приватизації 6 млрд грн у 2021 році, адже цього року довелося змінювати бюджет і зменшувати план у 12 млрд грн до лише 0,5 млрд грн. Проте депутати просять уряд збільшити плани надходжень від приватизації у 2021 році і на цю ж суму зменшити запозичення.

Проблемні видатки

За словами міністра фінансів, збільшення доходів бюджету на 20 млрд грн дозволило збільшити і видатки. Йдеться про додаткове фінансування розвитку територій – на 4,3 млрд грн, інфраструктурних проєктів – 7,5 млрд грн, культури і спорту – 3 млрд грн, охорони здоров’я – 2 млрд грн, підтримки аграріїв – 500 млн грн, соціального захисту – 200 млн грн, екології – 90 млн грн, освіти і науки, підтримки військової сфери.

Але виглядає, що урядові варто “підчистити” і деякі видатки. При цьому ці проблеми є як системними, що переходять з бюджету у бюджет, так і новими.

Наприклад, проєкт передбачає 1 млрд грн витрат на Бюро економічної безпеки, якого поки що не існує, а проєкт закону про його створення ухвалено лише за основу.

Водночас між поданням проєкту бюджету на 2021 рік та першим читанням не були переглянуті видатки на Офіс президента попри заяви, що вони будуть зменшені.

На відміну від цього року Пенсійний фонд вже не буде напрямком найбільших державних видатків. Бюджетний трансферт Пенсійному фонду на майже 204 млрд грн буде лише другим – після видатків на оплату праці працівникам бюджетних установ на 212,5 млрд грн.

Але цих видатків може бути недостатньо, вважають у Рахунковій палаті, посилаючись на дані цього року, коли Пенсійному фонду доводиться постійно закривати “тимчасові касові розриви” коштами з Єдиного казначейського рахунку. З початку року борг Пенсійного фонду перед Казначейством зріс на майже 16 млрд грн, а загалом, з урахуванням попередніх боргів, сягнув понад 65 млрд грн.

Витрати на комуналку можуть зрости, а бюджетні субсидії - навряд чи
 

У попередні роки багато уваги приділяли видаткам на комунальні субсидії. Цього року вони були на понад 20% менші, ніж у 2019. На наступний рік ці видатки також планують дещо скоротити, але лише на 1,5% або на пів мільярда гривень. Проте з огляду на можливість подальшого зростання цін на газ та опалення, запланованих видатків на комунальні субсидії може і не вистачити. Або, як вказує Рахункова палата, “у разі подорожчання відповідних послуг і збільшення кількості субсидіантів посилюються ризики необхідності перегляду цих видатків”.

Хочете отримувати найважливіші новини? Підписуйтеся на наш Telegram канал.
 
Наш канал в Ютубі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *