П’ятниця, 23 ЖовтняПерший регіональний
Shadow

Герої нашого часу: як в Україні святкують День лікаря

Дата свята не є фіксованою, але щороку вшанування лікарів відбувається в перший понеділок жовтня.

Цього дня всі лікарі заслужено отримують привітання та слова подяки від пацієнтів за їх важку і відповідальну роботу.

З початком пандемії COVID-19 у світі та оголошенням карантину в Україні постало ключове питання: чи впорається українська медицина з викликами?  На тлі болісних відео і фото з більш підготовлених до таких лих європейських країн особливі побоювання викликали районні лікарні, які зазвичай ще менш оснащені, ніж міські. А якщо враховувати ту кількість міфів і страхів, які циркулювали довкола самої хвороби, ситуація справляла ще більш тривожне враження.  

Але ми тримаємось, завдяки неперевершеним лікарям України!

Історія Дня лікаря

Вважається, що лікар – одна з найдавніших професій. Спочатку фахівців охорони здоров’я називали цілителями. Головними центрами медичної галузі в давні часи вважалися Китай, Єгипет, Ассирія і Вавилон, де розробляли нові методи лікування та медичні препарати. З часом медицина почала поширюватися по всьому світу, лікарі робили все більше відкриттів і розробок. Головними ініціаторами введення Дня лікаря стали Всесвітня організація охорони здоров’я та Міжнародний медичний гуманітарний союз “Лікарі без кордонів”.

Цікаві факти про медицину:

Першими українськими лікарнями можна вважати медичні заклади, засновані в XI сторіччі у Київській Русі. Це були притулки при церквах. Пізніше, вже у XIV-XV сторіччі з’являються перші медичні школи, а лікарні починають нагадувати сучасні – окремі приміщення та більш-менш стерильні умови.
Зі старослов’янської мови “лікар” перекладається як “розмовляти” або “буркотіти”. Це через те, що прадавні лікарі лікували не лише травами та відварами, а й заклинаннями.

Вперше для цивільних потреб спеціальний транспорт (кінний екіпаж) швидкої допомоги виїхав на вулиці Лондона 1832 року, під час епідемії холери. Перша відома постійно  лікарняна служба швидкої допомоги була заснована в Комерційному госпіталі Цинциннаті (США) 1865 року. До кінця 19 століття такі служби з’явилися в багатьох великих містах. Спеціальні екіпажі для лежачих хворих називали “каретами швидкої допомоги”, і це словосполучення вживається і досі.

У XIX столітті багато жінок вмирало від пологової гарячки (післяпологового сепсису). Австрійський лікар Ігнац Земмельвейс запропонував акушерам, які приймають пологи, просто дезінфікувати руки. Смертність від пологової гарячки відразу ж знизилася з 30 до 2%. Однак незважаючи на ефективність методу, Земмельвейса оголосили псевдовченим і заборонили займатися лікарською діяльністю в Австрії.

До 1800 року медики носили звичайний одяг, найчастіше жадобно-чорний (поява в будинку медика нерідко передувало смерті). Білі халати з’явилися після того, як лікарі усвідомили важливість стерильності в медичній практиці. Цей колір дозволяв відразу помітити забруднення, нагадував про те, як важливо регулярно прати і дезінфікувати робочий одяг. А зараз все більше медиків носить халати синього кольору. Це пов’язано з тим, що у пацієнтів нерідко спостерігається “гіпертензія білого халата”: кров’яний тиск в присутності лікаря підскакує від хвилювання або страху.

Слово “гумор” родом із Стародавньої Греції, де вживалося в медичному сенсі. Античні лікарі вважали, що стан людини складався зі співвідношення рідин в її тілі – крові, лімфи, жовтої та чорної жовчі. Кожна така рідина мала назву “гумор”. Якщо всі чотири гумора перебували в ідеальному балансі, людину можна було вважати здоровою і щасливою, в хорошому настрої. В українській мові слово “гумор” зберегло цей первісний зміст ( “в доброму гуморі”).

П’ять “оскароносних” медика України:

Цього року відбулась церемонія медичного “Оскара” – отримання відзнак за професіоналізм та милосердя “Орден святого Пантелеймона” та “Медаль святого Пантелеймона”. Громадська відзнака за професіоналізм та милосердя “Орден святого Пантелеймона” має професійно-фахову спрямованість і присуджується в Україні з 2009 року за гуманістичну й благородну діяльність у галузі охорони здоров’я, яка позитивно впливає на свідомість та духовний розвиток українського народу і держави в цілому.

Орден “Взірець служіння суспільству” отримав Ісаак Михайлович Трахтенберг з міста Київ. Народжений 1923 року, пережив війну, все своє життя віддає служінню медицини. Вивчав вплив малих доз ртуті і її похідних на організм людини. У 1969 році він видав знамениту монографію “Хронічний вплив ртуті на організм”, яка отримала визнання у всьому світі. У 2000 році видав монографію “Книга про отрути та отруєння. Нарис токсикології”. Багато хто вважає її науково-публіцистичним твором. Це історичний нарис про хімічні речовини в оточенні людини в минулому та сьогоденні, про вплив на людину побутової хімії і промислових отрут. З-під пера відомого вченого вийшло 20 монографій і посібників. Одна з них присвячена фізіології розумової праці. У 1972 р І.М. Трахтенберг в Інституті гігієни праці та професійних захворювань очолив новостворену лабораторію промислової токсикології та гігієни праці під час використання хімічних речовин. Більше 45 років під його керівництвом розробляються актуальні проблеми профілактичної токсикології та медичної екології. У наші дні з ініціативи Ісаака Михайловича в лабораторії вивчається вплив малих доз хімічних речовин на організм залежно від віку.

Орден для іноземних громадян “За особистий вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я України” отримав Пітер Регер, громадянин Німеччини, якого висунула тернопільська регіональна рада. Він є керівником благодійного фонду “Гуманітарна допомога міста Білефельд”, який упродовж 25 років допомагає лікарням і медикам України. Упродовж останніх кілька років  фонд передав в користування повністю оснащені автомобілі швидкої допомоги для закладів охорони здоров’я Тернополя. Окрім того, реанімамобіль отримав і Тернопільський медуніверситет, що дало змогу значно покращити підготовку студентів-медиків і студентів-парамедиків. Також завдяки тісній співпраці фонду та університету сучасним обладнанням було оснащено центр симуляційного навчання і центр невідкладної допомоги.

Переможцем в номінації “Найкращий лікар” став Середюк Нестор Миколайович. Заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук технологічної кібернетики України, член Асоціації кардіологів України Нестор Середюк працює медиком уже 62 роки. Він присвятив гастроентерології 20 років, а кардіології – понад півстоліття. Він вважає медицину постійним двобоєм зі смертю, де тільки справжній професіонал здатен перемагати.

Професор широко відомий як талановитий, багатогранний учений, автор понад 600 наукових праць, серед яких більше 30 монографій, підручників, навчальних посібників, статей в авторитетних виданнях України, Європи та США.

“Орден святого Пантелеймона” у номінації “Найкращий медичний працівник” здобув Голод Андрій Юрійович, фельдшер з медицини невідкладних станів бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги підстанції №1 Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. З квітня 1996 року і до сьогодні він фельдшер з медицини невідкладних станів. У 2015 році Андрій Голод проходив службу в зоні бойових дій на сході України на посаді фельдшера медичного пункту. Під час мобілізації пройшов курс “Tactical Combat Casualty Care” за стандартами надання медичної допомоги країн НАТО в умовах війни. Проводив інструктажі й заняття з домедичної допомоги на полі бою з військовослужбовцями.

Нагороду в номінації “Новатор охорони здоров’я” отримав Сморжевський  Валентин Йосипович, професор кафедри хірургії та трансплантології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м. Київ). Його Наукова й практична діяльність присвячена актуальним проблемам загальної, судинної, серцевої та рентгенендоваскулярної хірургії. Саме він вперше в Україні виконав одночасну реконструктивну операцію на судинах серця та шиї без застосування штучного кровообігу. Брав активну участь у підготовці та виконанні трансплантації серця, впровадженні в клінічну практику рентгенендоваскулярних методів, зокрема, рентгенендоваскулярного протезування аневризми черевної частини аорти, торакоскопічного закриття боталової протоки. Працює над проблемою створення тромборезистентного та антипроліферативного стента для судин малого діаметра, методів первинної та вторинної профілактики тромбоемболії гілок легеневої артерії. Автор більш ніж 220 наукових праць, зокрема 3 монографій, 4 авторських свідотцтв, 8 патентів України на винахід. 

ТСН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *