Міжнародний суд ООН у Гаазі (Нідерланди) вирішив, що розглядатиме позов України проти Росії через порушення конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
У червні цього року відбулися усні слухання щодо того, чи має суд юрисдикцію на розгляд цієї справи. За ініціативи Росії суд проаналізував, чи дотрималась Україна необхідних процедур при подачі позову і чи має він право його розглядати.
Тепер суд зможе перейти до розгляду по суті.
GETTY IMAGESКоманду українських юристів та дипломатів на чолі з заступницею міністра закордонних справ Оленою Зеркаль, яка представляла позицію України у суді, вже вітають з перемогою.
“Це революційна перемога. З неймовірною перевагою по голосах. Суду над Росією бути”, – пише заступник міністра розвитку економіки Тарас Качка, який раніше займався цим позовом.
Звернення до суду
Позов до Міжнародного суду ООН Україна подала ще 16 січня 2017 року, аби притягти Росію до відповідальності за підтримку тероризму і дискримінацію під час її агресії проти України.
Україна стверджує, що Росія порушує конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму – надає “зброю та інші види допомоги незаконним збройним формуванням, які вчинили низку актів тероризму на території України”.
МЗС пояснило, що надання озброєння бойовикам на Донбасі призвело до:
- збиття літака рейсу MH17 Малайзійських авіаліній,
- обстрілів житлових районів Маріуполя та Краматорська,
- знищення пасажирського автобуса неподалік від Волновахи,
- вибуху під час мирного зібрання в Харкові.
У рамках цього ж позову Україна стверджує, що Росія порушує іншу конвенцію ООН — “Про ліквідацію всіх форм расової дискримінації”.
Кремль звинувачують у “кампанії дискримінації щодо неросійських громад, які проживають на окупованій території Кримського півострова, зокрема етнічних українців і кримських татар”.
Проявами цієї кампанії Україна вважає:
- проведення у 2014 році “референдуму” у Криму,
- заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу,
- тиск на ЗМІ,
- обмеження викладання українською та кримськотатарською мовами,
- хвилі “зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань”.
Разом із позовом Україна попросила Суд ООН винести тимчасове рішення і зобов’язати Росію забезпечити ефективний контроль за своїм кордоном, припинити постачання зброї до України та підтримку незаконних збройних формувань, а також утриматися від подальшої етнічної дискримінації в Криму.
GETTY IMAGESУ міжнародній практиці розгляд позову може тривати роками, а якщо є загроза життю та здоров’ю людей або порушенню їхніх прав, то суди можуть ухвалювати тимчасові рішення.
Такі рішення мають виконувати відразу після ухвали. У випадку українського позову, то тимчасове рішення по ньому Міжнародний суд ухвалив ще 19 квітня 2017 року.
Тоді суд зобов’язав Росію у Криму забезпечити дотримання прав кримських татар, дозволити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу і забезпечити доступність освіти українською мовою.
Росія цей припис не виконала.
12 червня 2018 року Україна у меморандумі до Міжнародного суду ООН додала вимогу до Росії виплатити фінансову компенсацію за “втрати, завдані країні та українському народу як наслідок порушень Росією”.
BBC NEWS УКРАЇНА