За словами Бондарчука, службовець військкомату, який нещодавно повернувся з фронту, може “зірватися” через образи.
Що відомо про роботу у ТЦК / колаж УНІАН, фото Олександра Бондарчука, надане Громадське, УНІАН
Співробітники ТЦК та СП під час вручення повісток та сповіщення про загибель військових стикаються с горем та водночас агресією людей, які втратили родичів. Представників військкоматів звинувачують у всіх “смертних гріхах” – у корупції в медичних установах, “дірявих кордонах” тощо.
Про це Hromadske розповів Олександр Бондарчук, який ще недавно воював у складі 110-ї бригади, а тепер служить у 1-му відділі Звягельського районного ТЦК та СП.
Йдеться, що у листопаді 2024 року він повернувся на службу в ТЦК після року участі у бойових діях. Зараз його офіційна посада — оператор документального забезпечення, але замість “офісної роботи”, на практиці, він майже щодня спілкується з військовозобов’язаними та їхніми родичами. Наразі це “вибухонебезпечний контингент”. Зазвичай, це дуже непрості розмови, адже люди емоційно сприймають як повістки про мобілізацію, так і повідомлення про загибель близьких.
Відео дня
Наприклад, нещодавно йому довелося повідомити батькам про смерть їхнього 23-річного сина — молодого офіцера, який тільки закінчив військовий виш. Ніхто не хотів братися за це, але йому довелось, бо “комусь потрібно було це зробити”.
За його словами, реакція родичів загиблих залежить від обставин призову. Якщо боєць був добровольцем, то біль супроводжується гіркотою втрати, але якщо мобілізованим — можуть виникати конфлікти.
“Важко носити сповіщення про загибель, важко носити сповіщення про мобілізацію. Але все залежить від того, у яку сімʼю приходиш. Якщо загинув доброволець — одне, а якщо мобілізований, то конфлікт може бути капітальний. Родичі звинувачують, що це ж ТЦК його силою забрав і ТЦК винний. Або звинувачують, що ти от живий, а він загинув”, – розповів Бондарчук.
Схожі труднощі виникають і з мобілізаційними повістками, буває, що працівника ТЦК, який сам нещодавно повернувся з фронту, звинувачують та ображають.
“З мобілізаційними повістками — тут якщо, м’яко кажучи, виникають розбіжності в поглядах на війну в сімʼї й працівника ТЦК, то буде проблема. Бо службовець після фронту й важкого поранення, якому ще по-доброму треба лікуватися, а його ображають та обзивають, може й зірватися. Я особисто, коли починаються якісь словесні перепалки, відходжу убік — не маю сили на конфлікти, нехай поліціянт чи старший групи заспокоює цих людей”, — каже військовий.
Після повернення Олександр сподівався на спокійнішу роботу. Колись військкомати, як звичайні державні установи, сприймали як ті, що допомагають із певними документами й соціальними питаннями. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення РФ, у 2022 році, співробітники ТЦК займалися переважно добровольцями, але ситуація різко змінилася.
“Тепер із нас зліпили ворогів для своїх же людей. З’явилося оце слово “тецекашник”. Ми не встигаємо приїхати в якесь село, як інформація про нас уже з’явилася в місцевих інтернет-групах. Уже через 20 хвилин чоловіки призовного віку поховалися й втекли — немов від облави”, – констатує військовий.
За його словами, деякі чоловіки питають, чому співробітники ТЦК прийшли саме до них, а не до сусідів, чому не “ловлять”, хто виїхав за кордон. Вони сприймають ТЦК як головного винуватця війни, проблем із кордонами та ухиленням.
“Люди не розуміють, що справа особового складу ТЦК — оповістити їх, оформити документи тощо. Вони роблять нас відповідальними за війну, діряві кордони, медичні висновки тощо, вони саме на нас зганяють злість, бо ми під рукою”, — зауважує Бондарчук.
На його думку, було помилкою покласти обов’язок розносити повістки саме на працівників ТЦК, а не представників місцевої влади: “Секретарям сільрад важко з таким іти до кума чи свата, вони живуть у цьому самому селі, їм страшно, що односельці хату спалять”.
Олександр переконаний, що держава має важелі впливу для оптимізації мобілізаційної роботи. Наприклад, можна запровадити механізми, які б змушували ухилянтів звертатися до ТЦК самостійно — через блокування зарплатних карток, мобільного зв’язку чи інших послуг. Військовий пояснює, що це б значно полегшило роботу ТЦК, адже їхнє головне завдання — не силоміць ловити людей, а організовувати процес мобілізації.
Що ще відомо про ТЦК і дії проти військових
Як писав УНІАН, правоохоронці неодноразово заявляли, що російські спецслужби розвернули проти ТЦК та СП кампанію по дискредитації та залучають через соціальні мережі українців для виконання відповідних “спецоперацій”.
Наприклад, нещодавно СБУ та Національна поліція затримали агентурну групу, яка на замовлення спецслужб РФ підірвала кур’єра з вибухівкою біля будівлі територіального центру комплектування у Кам’янці-Подільському. Вони “втемну” використали кур’єра з сервісу доставки, щоб привезти вибухівку до цілі, яку визначили російські спецслужби. Внаслідок вибуху біля будівлі ТЦК у Кам’янці-Подільському кур’єр загинув на місці, а 8 людей отримали поранення.
