У міністерстві культури наголосили, що такий здобуток є важливим, особливо під час війни з РФ.
За словами міністра культури, Росія продовжує знищувати українську ідентичність, зокрема кобзарство та носіїв живої спадщини / фото Вікіпедія
Українську “Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції” внесли до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини Організації Об’єднаних націй з питань освіти (ЮНЕСКО). Таке рішення було ухвалено 5 грудня на 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань охорони нематеріальної культурної спадщини.
“Особливо важливим цей здобуток є сьогодні, коли наші сучасні кобзарі, як і їхні предки за часів козацтва, підтримують бойовий дух українських захисників та надихають на боротьбу за свободу й незалежність. Їхня музика і слово, як і раніше, пробуджують в людях віру, силу та незламність”, – прокоментували у Міністерстві культури України.
У міністерстві додали, що поки російські окупанти намагаються знищити українську ідентичність, руйнуючи заклади культури та вбиваючи митців, українці продовжують боротися.
Зокрема міністр культури та інформаційної політики України Микола Точицький розповів, що за час війни з РФ загинуло 133 українських митців, серед яких шестеро братчиків кобзарських цехів, які стали на захист своєї держави.
“Нині Росія, як колись імперський та сталінський режими, нищить все, що пов’язано з українською культурою, зокрема кобзарство та носіїв живої спадщини. Та попри усі спроби позбавити українців свого коріння, наша культура засвідчує незламність”, – зауважив Точицький.
ЮНЕСКО визнала українське кобзарство світовою спадщиною
Спадщина ЮНЕСКО – останні новини
Як писав УНІАН, ЮНЕСКО визнала стародавній японський процес варіння саке “нематеріальною культурною спадщиною”. Виробники саке висловили сподівання, що цей крок пришвидшить їхній експорт і відродить ентузіазм до цього напою на батьківщині.
Також повідомлялось, що українську писанку визнали культурним надбанням людства на 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини. Як стало відомо, робота над номінацією розпочалася ще у 2017 році після зустрічі з українською спільнотою носіїв в Естонії.
